Сектор плодоовочівництва потребує додаткового фінансування

27 листопада 2018, 10:50 3308
Дмитро Ніколаєв

Український плодоовочевий ринок переживає часи трансформації. Обсяг внутрішнього виробництва знижується, спостерігається переорієнтація на зовнішній ринок.

За даними Всесвітньої Торгової Організації експорт українських овочів та фруктів у 2016 році склав $532 млн., а в 2017 вже $688 млн., серед яких: овочі (свіжі, сушені, заморожені) — $283 млн.; фрукти (свіжі, сушені, заморожені) — $240 млн.; перероблені фрукти та овочі (соки, джеми, мармелад та ін.) — $165 млн.

У кожного ринку свої вподобання

Цибуля, огірки, тепличні овочі затребувані на ринках ЄС, Великобританії. Баштанні — на ринках ЄС, Беларусі, Великобританії. Українські ягоди користуються попитом на ринках ЄС та в країнах Перської затоки. Перероблені овочі (заморожені, томатна паста) постачаються переважно на ринки ЄС, Азії, Китаю, Індії, країн Перської затоки. Перероблені фрукти (сік, заморожена черешня) — на ринки ЄС, США, Єгипту, Китаю, Індії, Японії.

Фрукти та овочі — найбільший сегмент ринку свіжих продуктів України, він генерує 60% загальної виручки.

В Україні плодоовочевій спостерігається, з одного боку, велика кількість малих та середніх виробників, що виробляють продукцію низької якості, з другого, недостатньо професійних гравців (господарств), які пропонують високу якість, але потребують нових технологій для збільшення врожайності.

За даними наших колег з проекту ITC, більшість продукції плодоовочевого сектору України вирощується на півдні. На долю трьох областей (Миколаївської, Одеської, Херсонської) припадає приблизно 25% загального обсягу виробництва. Херсонська область є основним виробником традиційних овочів (борщовий набір), тепличних овочів. Популярні культури — цибуля, томати, картопля. Миколаївська область є основним виробником томатів (42%) та виробляє біля 600 тисяч тонн овочів. Одеська область  найбільший регіон з 2 млн. га орних земель, де вирощуються основні культури — картопля, цибуля, томати. Регіон має значні потужності з переробки, що складає більше 30% промислового виробництва.

На локальному ринку користуються попитом тепличні овочі, що вирощуються поза основного сезону, але це виробництво потребує нових технологій та великих затрат енергії, а також фрукти (кісточкові, виноград, яблука, груші), що потребують значних інвестицій. Основні фактори, що стримують розвиток галузі — відсутність післяврожайної доробки продукції (пакування, сортування, охолодження та транспортування). Це впливає на якість продукту в мережах супермаркетів та строк реалізації. Всі ці додаткові ризики залишаються проблемою виключно виробника, оскільки супермаркети покладають всі ризики саме на нього.

Перспективи та тренди плодоовочевого ринку

По-перше, це збільшення тепличного виробництва, що дозволяє отримати більш високу ціну за вирощену продукцію та вийти на експортні ринки у вільні вікна.

По-друге, збільшення обсягу свіжих фруктів у мережах супермаркетів, таких як виноград, кісточкові, яблука та груші. Справа у тому, що супермаркети рідко купують місцеву продукцію, оскільки імпортована має більш високу якість, навіть протягом основного сезону українських овочів та фруктів. Ця продукція постачається охолодженою, запакованою, з відповідним строком реалізації продукції.

По-третє, неможна ігнорувати зміну споживацьких трендів — свіжа, здорова їжа та вегетаріанство. Все це вимагає появи нових продуктів на ринку (наприклад, снеки).

Експорт не є можливим без створення брендованої продукції. Тому, вчетверте, виробникам вкрай важливо зосередитися на маркетингу та просуванні продукції. А вихід на зовнішні ринки — це зовсім інший рівень (валютна виручка, повернення ПДВ, стабільність, більш висока ціна). Але водночас експорт вимагає і значних капіталовкладень у виробництво, інфраструктуру, сертифікацію, маркетинг. Виконати всі умови можливо лише за наявності доступу до фінансових ресурсів та готовності банківського сектору працювати з компаніями плодоовочевого сектору.

IT-рішення для плодоовочівництва

Якщо подивитись на наше власне дослідження, проведене серед малих та середніх виробників, які є зареєстрованим бізнесом та шукають фінансові ресурси для підтримки та розвитку власної справи, то 36% опитуваних мають потребу у додаткових коштах, 90% впевнені, що гроші їм знадобляться вже у 2019 році. Про які суми йдеться? Найбільший запит в межах  від 150 до 500 тис. грн., майже 25% фермерів готові залучити від 500 тис. грн. і більше.

Банки України неохоче кредитують плодоовочевий сектор, тому що вважають це ризикованим. Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) об»єднали зусилля для створення IT-рішення саме для сектору плодоовочівництва.

CLARA — це цифрове рішення для установ, що в той чи інший спосіб кредитують сільгоспвиробників, а саме для постачальників матеріально-технічних ресурсів, трейдерів, банків, закупівельників, переробників, тощо. CLARA спрощує, прискорює, та покращує якість при оцінці ризиків кредитування та моніторингу кредитів для сільгоспвиробників.

Це відбувається завдяки таким інструментам: побудування деталізованого прогнозу грошових потоків на базі агрономічної бази даних, порівняльний аналіз, гнучка система припущень, які можна налаштовувати, та набір інструментів для аналізу історичних виробничих та фінансових показників.

Для аналізу в CLARA доступні картопля рання, томат (на переробку, на свіжий ринок), цибуля, буряк ранній, огірок тепличний, болгарський перець на поливі, морква рання, капуста білокачанна рання, гарбуз на поливі, кавун на поливі, диня на поливі, часник, горох, малина, ожина, суниця, яблуко інтенсивне, горіх волоський, фундук, вишня, черешня, слива, груша, абрикос.

Високоякісна оцінка ризиків допомагає знизити рівень безнадійних кредитів, що важливо для банківського сектору, а використання CLARA для плодоовочевого ринку дозволить фінансовим установам залучити нових клієнтів, вийти на нові ринки та диверсифікувати існуючий портфель. І головне — виробники плодоовочевої продукції отримають доступ до фінансування для розвитку власного бізнесу та виходу на нові ринки збуту.

Дмитро Ніколаєв, менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP)

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.