Перший рік сертифікації по-новому завершено. Що маємо?

01 листопада 2018, 06:01 4230
Наталія Грюнвальд

Сертифікація насіння у 2018-му? Чи вийшли у нас стратегічні зміни? Для кого виклик більший: для органів сертифікації чи для виробника? Ці всі питання неодноразово дискутувалися та обговорювалися упродовж всього 2017 року.

Спершу ми змінили Закон України «Про насіння і садивний матеріал», який, як завжди несподівано, настав час впроваджувати та виконувати. А тут ще й процес прискорила уже «епохальна» історія ліквідації Держсільгоспінспекції та необхідність робити хоч щось швидко та по-новому.

Галузь насінництва ніби одна з найбільш інноваційних, та одночасно і найбільш консервативна. Як кожна галузь, має пройти випробування змінами та потребує часу для впровадження цих змін.

Зокрема, в сертифікації передбачався перехід від інструмента контролю до інструмента управління якістю. Тобто:

  • підвищення відповідальності виробника насіння та постачальника (імпортера-експортера) перед своїм клієнтом і споживачем;
  • не формальне/не по «свояцьким домовленостям» проходження комплексу робіт сертифікації, а свідоме та з оцінкою власних ризиків, як постачальника продукції насіння під своїм іменем та/або маркою. Тим паче, коли це брендоване насіння;
  • зміна вимог до органів сертифікації, вимога щодо їх акредитації як органів оцінки відповідності та акредитації лабораторій, які у складі або на підряді у органів сертифікації;
  • вихід на ринок приватних органів сертифікації;
  • сертифікат як документ, що засвідчує відповідність та якість насіння, підтверджує, а виробник і постачальник дотримуються законодавства при введенні в обіг своєї продукції;
  • виробник як особа, яка зацікавлена у постачанні на ринок лише якісного продукту, має можливість вибрати орган сертифікації, тобто того, хто якісніше та з дотриманням законодавчих вимог проводить комплекс робіт.

Мотивацію виробнику на якісне проходження сертифікації мало б додати окремо і те, що у законі передбачено державний контроль/нагляд та скасування сертифікатів, які видані з порушенням закону.

Статус, державний чи приватний орган сертифікації, більше не додає значимості вашому сертифікату та відповідальності з виробника за якість його насіння не знімає і не переймає на себе.

Наразі на рівні працює єдиний приватний орган сертифікації — ОС «АГРОСЕРТ», офіційно акредитований Національним агентством з акредитації України та уповноважений Мінагропродом від 08.11.2017 р. № 602 «Про уповноваження на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва».

Більше 2500 сертифікатів видано саме приватним органом, при цьому усі видані сертифікати внесені до офіційного Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.

Поки це єдина приватна компанія, яка офіційно здійснює сертифікацію та офіційно видає сертифікати у сфері насінництва та розсадництва.

Компетентність приватного органу сертифікації підтверджено Національним агентством з акредитації України EN ISO/IEC 17065:2014; та враховуємо, що уже є зобов’язання для всіх органів сертифікації по змінам своїх процедур та політики до оновленого EN ISO/IEC 17065:2020.

Крім того, відбір проб — це відповідальність та чіткі вимоги закону, а саме: має здійснюватися виключно аудитором з сертифікації, який атестується та має свідоцтво на таку діяльність, включений до офіційного та відкритого Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів).

Звісно, міфи про те, що якщо державне підприємство проведе сертифікацію, то воно солідарно з вами відповідальне за якість вашого насіння, і якщо раптом клієнт чи постачальник незадоволені насінням, то це допоможе, продовжують жити у «суб’єктів насінництва та розсадництва».

На мою думку, сам ринок насіння має такі пережитки викидати, інакше насінництво сприйматиметься не як інноваційний напрямок, а як такий, коли кажуть: «Культура їсть стратегію на сніданок».

Якість насіння — це реальні показники, а сертифікація — це інструмент не якогось там покарання тощо, а має бути інструментом вдосконалення, і кожен керівник повинен якнайглибше її знати.

Тому, якщо хочемо реальних змін, маємо бути послідовними.

Переконана, що бренд галузі насінництва побудований на ідеї інновації та надання відповідей та рішень аграрію. Сертифікація — невід’ємний етап, у розвитку якого зацікавлений сам виробник/постачальник. Жорсткі вимоги до якості насіння та конкуренція в цьому теж допомагають.

І до вибору того, хто і як вам проведе сертифікацію, застосовуються точно ті ж принципи, які уже є при виборі споживачем продукту. Тобто ти не просто обираєш, хто тобі сьогодні надасть послугу, ти обираєш, яку ідею і напрямок розвиваєш та які тенденції розвитку сертифікації та галузі насінництва підтримуєш.

Наталія Грюнвальд, керівник ОС компанії «АГРОСЕРТ»

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.