Нові гравці та інструменти в галузі біоекономіки

25 вересня 2017, 13:22 3122
Девід Зільберман

Майже кожен рік протягом останніх двох десятиліть учасники Міжнародного консорціуму прикладних досліджень з біоекономіки (ICABR) зустрічалися в прекрасному Равелло в Італії, для того щоб представити нові результати досліджень у галузі економіки, біотехнології та навколишнього середовища. Проте цього року зустріч ICABR відбулася в Берклі (США).

Значна увага цьогорічного консорціуму приділялася редагуванню генів, адже їх набагато важче досліджувати, ніж трансгени.

Брайан Стаскавич розповів про нові стратегії редагування генома, які допоможуть захистити томати від різних хвороб, а пшеницю — від тяжких грибкових захворювань.

Крішна Нійогі повідомив про виявлення таких трансгенних ознак, які можуть збільшити врожайність культур на 15-30% та підвищити ефективність використання рослинами сонячної енергії. Це відкриття, яке зменшить вартість продуктів харчування та збільшить вплив на сільське господарство.

Джей Кеаслінг ошелешив всіх новиною про те, що протягом наступного десятиліття целюлозне біопаливо буде конкурувати з традиційними видами палива. Перетворення біомаси на виробництво палива є частиною великої програми досліджень. Похідні біомаси можуть замінити рідке паливо, природний газ та сировину для електростанцій.

У минулому основна увага ICABR була зосереджена на біотехнологіях сільськогосподарських культур. Але не потрібно забувати й про тваринництво. Елісон Ван Еененам підкреслила, що покращення вирощування птиці та тварин підвищить продовольчу безпеку та сприятиме екологічній стійкості.

Перрі Хакетт показав, як редагування генів, крім зменшення хвороб та прискорення росту тварин, може покращити якість поголів'я худоби. Він підкреслив, що регулювання генів є набагато точнішими, ніж традиційне вирощування. Наприклад, нові породи домашньої птиці дають більше білка.

Сучасна біоекономіка використовує як генетичні інструменти, так і вдосконалені інформаційні технології. Джузеппе Новеллі підкреслив, що людство наближається до епохи тісного спілкування з худобою та рослинами, що дозволить покращити якість харчових продуктів та зменшить тиск на навколишнє середовище.

Розвиток цієї технології займе деякий час і не буде відразу вигідним. Тому постійна підтримка державою досліджень дозволить зробити нові відкриття, які потім можуть бути передані приватному сектору для комерціалізації.

Великі компанії розуміють, що для розвитку біоекономіки потрібно об’єднуватися. Роберт Фралі з Monsanto вважає, що злиття компаній є важливим, оскільки вони мають розробляти інтегровані технології, щоб скористатися новими біологічними, хімічними та інформаційними знаннями. Компанії прагнуть розробити взаємодоповнювані можливості та зменшити витрати на розробку кращих та економічно вигідних продуктів.

Ніл Гуттерсон із Pioneer констатував, що інформаційні та біологічні технології приводять до появи нових продуктів. Більш потужні обчислювальні та поліпшені мікробіологічні методи дозволяють набагато краще розуміти роботу живих систем. У поєднанні з редагуванням генів та іншими інструментами прискорюються розробка нових рішень щодо боротьби з рослинними хворобами та підвищення продуктивності у тваринництві.

Нові біологічні методи та технології здатні регулювати ріст та розвиток рослин. Це дозволить підвищити врожайність та зменшити негативні побічні ефекти сільськогосподарського виробництва. Ці нові розробки матимуть місце в розвинених країнах, але важливо передавати досвід у інші держави, які, швидше за все, будуть стикатися з проблемами зміни клімату і, таким чином, зможуть отримати більше вигоди від нових можливостей.

Важливість сильної дослідницької спроможності державного сектора та відкритості до нових технологій була підкреслена доктором Лопесом, президентом Бразильської сільськогосподарської дослідницької корпорації (Embrapa). До середини XX століття значна частина бразильської землі була неприйнятною для оброблювання, але дослідження Embrapa перетворили бідні кислотні ґрунти на родючі землі, була розроблена нова система виробництва врожаю та тваринництва, яка є стійкою і відповідає кліматичним умовам Бразилії.

Сьогодні Бразилія — це найбільший виробник цукрової тростини, другий за величиною вирощування соєвих бобів та третій — кукурудзи.

Педро Санчес, лауреат Світової продовольчої премії, підкреслив, що підвищення продуктивності завдяки різноманітним підходам, що включають використання мінеральних добрив, поліпшення ґрунту, боротьбу з шкідниками та поліпшення сортів, є особливо важливим для Африки. Цей континент досяг значного прогресу в галузі освіти, є рекордсменом з тривалості життя, і все ж урожайність там набагато нижча, ніж у інших регіонах світу.

Головним аспектом членства в ICABR є можливість дізнатися про нові технологій у різних галузях та вливати на хід наукової історії, але оскільки ми стикаємося із проблемами зміни клімату, необхідністю підвищення продовольчої безпеки та збереження біорізноманіття, цінність біотехнології стає більш важливою, ніж будь-коли.

 Девід Зільберман, професор сільськогосподарської та ресурсної економіки Каліфорнійського університету в Берклі


AgroPortal.ua за матеріалами Berkeley Blog

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.