logo

Блоги

Курс на Індію! Джерело фото: AgroPortal.ua

Курс на Індію!

Блоги Ольга Трофимцева 06 вересня 2017. 08:34 3009

Український аграрний експорт, як і вся світова аграрна торгівля, не стоїть на місці. За останні три роки його географія зазнала суттєвих змін: трійка регіонів-імпортерів нашої аграрної продукції включає країни Азії (з часткою 40,4%), ЄС (31,6%) та Африки (17,9%).

Трьома китами українського аграрного експорту залишаються зернові культури — 37,8%, олія — 27,9% та насіння олійних культур — 8%. До того ж досить помітно в структурі експорту зростає частка нішевих та перероблених продуктів.

Для команди Мінагропроду та мене особисто як заступника міністра з питань євроінтеграції поряд із безпосередньо євроінтеграційними завданнями одним із головних напрямів роботи є відкриття нових ринків збуту для нашої агарної та харчової продукції. Наше бачення розвитку українського аграрного сектору — це робота на випередження. На випередження глобальних економічних тенденцій, на випередження конкурентів та споживацьких вподобань, які формуються. Зараз ми з командою працюємо над диверсифікацією нашої аграрної торгівлі у форматі 3D: диверсифікація ринків збуту, розгалуження товарної структури експорту за рахунок переробленої продукції з доданою вартістю та розширення кола гравців агроекспорту, головним чином малих і середніх підприємств.

Як показує світовий і наш, український досвід, одним із практичних інструментів просування української продукції на світових ринках, ознайомлення українських експортерів з потенційними ринками збуту їхньої продукції є торговельні місії. Наступна торговельна місія, що, як завжди, організована Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Офісом з просування експорту за участю Мінагро та Держпродспоживслужби України, запланована до Індії, до Нью-Делі та Мумбая, та відбуватиметься з 9 по 16 вересня цього року. Робота над організацією цієї місії велася протягом багатьох місяців. І ось спільні зусилля втілюються в реальну важливу подію в наших двосторонніх торговельно-економічних відносинах.

Чому саме Індія?  Цю країну ми обрали зовсім не випадково.

Індія є аграрно-індустріальною країною, що досить швидко розвивається (ріст ВВП в 2015 році склав 7,3%), але її сільське господарство не є достатньо механізованим. Сьогодні там проживає 1,3 млрд людей, приріст населення складає близько 22 млн осіб на рік (а це майже пів-України за населенням!). При цьому Індія посідає четверте місце в світі за ВВП на душу населення після Китаю, ЄС та США. Аграрний сектор займає понад 30% ВВП країни. Основні продовольчі культури, які виробляються: рис, пшениця, просо, бобові, олійні. Індія — один із найбільших у світі виробників цукрової тростини, арахісу, чаю, бавовнику, рицини. Також там вирощують каву, різноманітні спеції, добувають каучук. У країні зосереджено 1/4 світового поголів'я великої рогатої худоби. Але дуже велику шкоду сільському господарству завдають посушливі кліматичні умови та повені. Головними торговельними партнерами є США, Китай та ОАЕ.  Країна є найбільшим  імпортером рослинної олії в світі, і 30% від загального експорту української сирої соняшникової олії приходиться саме на індійський ринок. Найцікавіший факт — Індія є одночасно великим аграрним виробником і аграрним імпортером.

Сьогодні вона посідає перше місце серед країн-імпортерів нашої аграрної продукції. Наприклад, за результатами 2016 року, товарообіг сільськогосподарською продукцією між нашими країнами становив $1,683 млрд, з яких український експорт — $1,580 млрд. А вже за перше півріччя 2017 року Індія імпортувала наших товарів на $1,035 млрд. Ключовими українськими товарами аграрного експорту до Індії за цей період стали олія — $807,690 млн, зернові культури — $187,5 млн, залишки та відходи харчової промисловості — $21,408 млн, овочі — $13,552 млн та масло тваринне — $1,276 млн.

Детальніше про розвиток торговельно-економічних відносин в аграрному секторі між Україною та Республікою Індія 2014-2017 рр.

 

Де ми вбачаємо конкретні можливості для збільшення вітчизняного експорту до Індії? За результатами досліджень наших колег з Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), попитом на індійському ринку будуть користуватися молочна сироватка, овочі бобові сушені та волоські горіхи, олія соняшникова, свиріпова та ріпакова. Окрім цього, конкурентними там можуть бути українські соки, дріжджі, виноградні вина, спирт, висівки та кормове борошно, зернові культури і насіння олійних культур.

Індійський ринок зсередини

Сьогодні ця країна посідає друге місце в світі за рівнем розвитку ритейлу, річний обсяг продажів складає понад трильйон доларів. Незважаючи на те, що ринок Індії є непростим, активна робота в цьому напрямку на рівні уряду та бізнесу відкриває значні можливості для наших експортерів. Індійська сторона вже розглядає Україну як важливого економічного партнера в Центральній та Східній Європі.  Йдеться, в першу чергу, про розвиток виробництва бобових культур, таких як горох, квасоля, нут, чечевиця та інші з метою їх експорту до Індії. В Індії споживають щонайменше 14 видів бобових. Більша частина її населення — вегетаріанці. Але самостійно внутрішній попит на цю продукцію країна задовольнити  не може.  У 2016 році Індія імпортувала 6,2 млн тонн бобових культур (у 2015 році — 5,4 млн тонн). Виробництво бобових може бути привабливою нішею для середніх та невеликих виробників в Україні, зважаючи на їх рентабельність та позитивний вплив на якість ґрунтів. При цьому варто розглядати таку модель співробітництва, як розвиток контрактного виробництва (contract farming) на території України. Цей формат передбачає ввезення на митну територію України відповідного насіння для вирощування бобових культур, а вирощений врожай потім прямо експортується до постачальника насіння.

Також, незважаючи на самозабезпеченість Індії зерновими, наразі для України відкривається можливість постачати пшеницю та кукурудзу на цей ринок. Вперше за багато років країна почала імпортувати зернові злаки. Причиною цього стали чотири аномальні посухи за останні 6 років, які призвели до зниження виробництва та зростання цін на зерно. Але індійський ринок має свої особливості, наприклад, це стосується правил фумігації зерна. Та ми ведемо роботу з індійськими колегами щодо узгодження цих питань, щоб українські експортери могли без перешкод ввозити свою продукцію до їхньої країни. Також паралельно йде робота щодо спрощення доступу української готової харчової продукції, зокрема, льодяників, шоколаду, борошняних кондитерських виробів, перероблених фруктів та овочів, бобових культур на індійський ринок. Бо на більшу частину цих продуктів ставка ввізного мита в Індії складає 30%.

Алгоритм сертифікації імпортованої рослинної продукції в Індії 

Дозволи щодо ввезення товарів до Індії видає експерт із захисту рослин, уповноважений цією країною. В разі, якщо експерт переконався, що заявник виконує усі необхідні санітарні умови, він видає дозвіл у чотирьох примірниках. Експерт, за бажанням, може відвідати підприємство виробника. Один примірник дозволу на імпорт надсилається експортеру заздалегідь, щоб полегшити процедуру включення номеру дозволу на імпорт у фітосанітарний сертифікат, виданий країною-експортером.

Представник уряду Індії або радник із захисту рослин після схвалення центральним урядом у Департаменті з питань сільського господарства та співпраці на основі міжнародних стандартів (IPPC) видає керівні принципи для проведення аналізу фітосанітарного ризику (АФР).

Процес АФР включає в себе категоризацію шкідливих організмів, пов'язаних з товаром, на карантинних шкідників; оцінку потенціалу їх виникнення; критичну оцінку економічних та екологічних наслідків їх виникнення; специфікацію заходів із пом'якшення ризиків проти них. Завершення цього процесу може включати відвідування фітосанітарними експертами країн-експортерів для проведення перевірок перед відвантаженням, оцінки технологій обробки після збору врожаю, карантинної інспекції та сертифікації об'єктів. У разі виявлення шкідливого організму в вантажі додатковий імпорт вантажів має призупинятися доти, доки АФР вантажу не буде переглянутий, а заходи з пом'якшення ризиків не будуть оцінені. Тоді у видачі дозволу може бути відмовлено. Дозвіл може утримуватись органом, який видає ці документи, але тільки  після надання обґрунтованого повідомлення заявнику про причини затримки, які будуть зафіксовані в письмовому вигляді.

Жодна партія рослин і рослинних продуктів, якщо виявлено зараження, інфікування карантинним шкідником чи забруднення шкідливими бур’янами, не дозволяється до ввезення.

Ми маємо відкрити Індію для України, а Україну для Індії 

Якщо говорити саме про аграрний та харчовий сектори, Україну, на жаль, поки що недостатньо знають в Індії потенційні покупці нашої продукції. Тому основним завданням для нас з колегами під час торговельної місії буде саме інформування індійських партнерів про наявні можливості торгівлі з Україною, про наші сильні сторони та конкурентні переваги у виробництві та експорті певних видів продукції. Звичайно, ця місія буде включати в себе безліч В2В зустрічей для представників бізнесу і важливі перемовини на урядовому рівні. І я впевнена, що наша подорож стане важливою віхою у процесі побудови міцного торговельного мосту між Україною й Індією та відкриє нові ринки збуту для українського аграрного й харчового експорту.

Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Новини

Показати все

Блоги