logo

Блоги

Налагодження експорту бджіл і бджолиних маток з України до Канади Джерело фото: із особистого архіву Тетяни Васильківської

Налагодження експорту бджіл і бджолиних маток з України до Канади

Блоги Тетяна Васильківська 23 березня 2018. 11:55 1706

Переможна хода українського бджільництва триває. І добре, коли самі бджолярі, бізнес-структури, влада і громадянське суспільство знають, що ці досягнення мають надійне підґрунтя і за ними стоять фахові виконавці.

І в першу чергу, основою є  тяжка праця самого бджоляра і  його сумлінне відношення до бджоли. А організація «Всеукраїнське братство бджолярів України» є тим громадським суб’єктом, який  вже 13 років поспіль представляє українське бджільництво, українських бджолярів і фахівців галузі на міжнародних майданчиках у більш ніж 40 країнах світу всіх континентів. Ми є членом Міжнародної федерації бджільницьких асоціацій «Апімондія», членом Європейської федерації бджільницьких асоціацій «Апіславія». Це дає можливість українському бджільництву інтегруватися у світовий і європейський простір завдяки численним напрацьованим контактам, організованим місіям, обміну досвідом і практичним зв’язкам з науковцями і дослідниками світу у бджільництві. На міжнародних заходах ми вибороли понад 50 світових нагород за український мед, медові напої та інші продукти бджільництва.

43-й Конгрес «Апіімондія», що провела наша організація в Києві восени 2013 року, зібрав на теренах України понад 10 тисяч делегатів зі 115 країн світу з 5 континентів, більш ніж 1 тисяча науковців світу обговорювали нові досягнення і перспективи світового бджільництва в контексті сталого розвитку аграрного сектору, збереження навколишнього середовища і життя людей. Ця  міжнародна подія стала знаковою для світового й українського бджільництва, вона була результатом багаторічної роботи «Всеукраїнського братства бджолярів України» щодо переможного позиціонування українського бджільництва у світовому просторі.

Як результат — об’єм експорту українського меду з 2005-го до 2017 року збільшився у 18 разів!

У 2005-му, коли ми працювали на  39-му Конгресі «Апімондія» в Дубліні (Ірландія), ми змушені були кожній делегації з різних країн світу відкривати Україну як бджільницьку державу знов і знов, при кожній зустрічі. Тоді в Україні працювали 3-4 компанії, які експортували 3,81 тис. тонн  меду на суму $5152 тис. І доступним ринком була переважно Польща.  У 2007 році на 40-му  Конгресі «Апімондія» у Мельбурні ( Австралія) наша делегація викликала справжній фурор, голосно заявивши про свою країну Україну та її медовий потенціал. За висловом президента організаційного комітету Конгресу в Мельбурні і президента Асоціації бджолярів Західної Австралії Террі Раяна, «українські бджолярі поставили Україну на бджільницьку карту світу»!  У 2009-му, коли у Монпельє (Франція) на 41-му Конгресі «Апімондія» наша організація здобула право проводити 43-й Конгрес «Апімондія», кількість українських експортерів почала поступово збільшуватись — експорт українського меду тоді становив 7,36 тис. тонн меду на суму $17 175 тис.

Після 43-го Конгресу «Апімондія», що відбувся в Києві, кількість українських компаній — експортерів меду стала збільшуватися шаленими темпами. 2014 рік — експорт меду склав  36, 336 тис. тон меду на суму  $93 410 тис.;  2015 рік — 36, 013 тис. тонн меду на суму $84 325 тис.; 2016 рік — 56, 968 тис. тонн меду на суму $97 257 тис. Сьогодні кількість експортерів меду зросла до  73 компаній. У 2017 році експорт меду з України склав 67,848  тис. тонн на суму $133 888 тис.

Результати очевидні. Можемо пишатися.

Поряд  із ростом бізнес-структур — експортерів ми в організації працюємо над професійним зростанням і самих бджолярів як виробників. Питання виходу бджоляра-виробника на національний і міжнародні ринки нами відпрацьовується на рівні законодавства. При цьому бджолярі мають навчатися новим технологіям, щоби мед і інша продукція бджільництва була якісною і відповідала всім параметрам безпечності.

Україна в євроінтеграційному процесі має до виконання вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Іде робота щодо імплементації директив і регламентів ЄС щодо санітарних і фітосанітарних заходів і в бджільницькій галузі. Потребуємо комплексного підходу до модернізації законодавства з основною вимогою — захист національного виробника-бджоляра і національного ринку, щоби на наш ринок не мала можливості надійти неякісна продукція бджільництва. Над цими питаннями системно працює наша організація «Всеукраїнське братство бджолярів України».

Пріоритетом кожного бджоляра, який займається чи отриманням продукції — меду, пилку, маточного молочка тощо, чи розведенням бджіл, є збереження бджоли. З першого дня своєї діяльності ми дотримуємося гасла «Навчимося у бджіл єдності!», що свідчить про приклад спільної роботи і життя, який нам дають бджоли.

Отже, бджола — центр нашої уваги, нашої щоденної роботи і нашого успішного бізнесу.

Збереження бджіл, розвиток селекції і покращення генетики — це одні з головних питань роботи нашої організації як на національному, так і на міжнародному рівні впродовж років.

Наша співпраця з канадськими фахівцями щодо експорту з України бджіл і бджолиних маток має декілька етапів реалізації і має свою історію.

А історія досить довга. З початком роботи нашої організації у 2005 році до нас, в Україну ми запрошували фахівців США з місією обміну досвідом саме щодо збереження і розвитку національних порід бджіл. В першу чергу, бджоли медоносної карпатської. Наша apis mellifera carpatica зацікавила  американських колег. Американські дослідники завдяки нам зуміли побачити матковивідні пасіки в Закарпатті, в Криму.

Вчені країн, бджільницькі асоціації яких є  членами «Апімондії», зацікавилися можливістю провадити дослідження порід бджіл в Україні і таким чином позитивно вплинути на розвиток селекційної роботи в Україні. Наша організація сприяла, зокрема, підготовці доповіді на 40-му Конгресі «Апімондія» в Мельбурні щодо української степової бджоли — apis mellifera sossimai. Ми допомогли  доктору  В. Поліщук взяти участь  у науковій конференції конгресу, сприяли створенню і розповсюдженню інформаційних  презентацій і матеріалів. Тоді європейські вчені  запланували  провести певні дослідження на племінних пасіках  України щодо української степової бджоли. Але в Україні не виявилося достатньої підготовленої дослідної бази, тому ця робота ще попереду.

Інтерес до apis meliffera carpatica був дуже значним, коли на 42-му Конгресі «Апімондія» в Буенос-Айресі дослідник Керек Степан виступив із відповідною доповіддю. Пан Керек Степан був учасником нашої української делегації  «Всеукраїнського братство бджолярів України», і разом нам вдалося на конгресі донести інформацію, що сприяла підвищеному інтересу  світової спільноти до українського бджільництва, до продукції бджільництва і в тому числі до карпатських бджіл.

Президент «Апімондії» пан Жіль Ратія високо оцінив роботу селекціонерів щодо карпатської бджоли. 

Саме карпатська порода бджіл в Україні найбільш досліджена, ціла низка науковців і фахівців протягом десятків років проводять дослідження, займаються селекційною роботою. Це такі науковці  і практики, як професор Г. Аветисян, що ще з 1966 р. присвятив свою наукову роботу дослідженню та пропаганді карпатської бджоли. Це наші сучасники В. Гайдар, В. Пилипенко  та їхні послідовники. Звичайно, щоби підтримувати карпатську популяцію бджіл у якісному стані, потрібна підтримка і держави, й інвесторів. Законодавство України  щодо породного районування  бджіл є основою раціонального розміщення  і використання племінних  ресурсів  держави. Збереження карпатської породи бджіл у місцях природного походження стає першочерговим завданням.

Канадські фахівці з бджільництва підтримали розпочатий нами діалог щодо вивчення і співпраці з Україною відностно карпатської бджоли у 2012 році.

Реформування системи ветеринарного контролю в Україні, що розпочалося у 2013-2014 роках,  дещо відтермінувало нашу сумісну роботу з канадськими партнерами.

З квітня 2016 року офіційно розпочала роботу Державна служба України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка покликана налагодити відповідні контакти і напрацювати механізми і дозвільні заходи між Україною і Канадою щодо продуктів тваринництва  тощо. Ця робота успішно ведеться вже другий рік щодо бджіл, і фахівці «Всеукраїнського братства бджолярів України» надають відповідні консультації. 

У червні 2016 року фахівці організації «Всеукраїнське братство бджолярів України» та фахівці компанії з інноваційних проектів у бджільництві «Товариство Жень» були учасниками урядової делегації, що працювала на економічному форумі у Торонто. Ми представили на форумі проект щодо роботи в напрямі покращення селекції української карпатської бджоли в  Україні  та щодо експорту українських бджіл до Канади й інших країн світу. 

Під час поїздок до Канади ми відвідали  бджільницькі господарства наших канадських партнерів, лабораторії, навчальні заклади тощо. Мали переговори і зустрічі з представниками канадської бджільницької спільноти, бізнесу, наукових закладів і влади. Всі численні зустрічі і спільні переговори закріпили впевненість у правильних і успішних намірах і наступних діях.

Всі зустрічі відбувалися на найвищому рівні — в урядових структурах Канади та України — з паном Степаном Кубівим — першим віце-прем'єр-міністром України — міністром економічного розвитку і торгівлі України, паном Андрієм Шевченко  — послом України в Канаді. Також наш проект підтримав посол Канади в Україні пан Роман Ващук. Була розмова з міністром міжнародної торгівлі Канади пані Христею Фріланд.

Під час розмови з нами прем’єр-міністр України пан Володимир Гройсман та Ппрем’єр-міністр Канади пан Джастін Трюдо — найвищі посадові особи двох країн — висловили підтримку, обіцяли сприяти розвитку бджільництва обох країн.

Останні два роки ми щодня системно працюємо над спільним канадсько-українським проектом. Наші дії послідовні і цілком визначені. У партнерстві з канадською компанією Niagara Beeway ми впевнено рухаємося до поставленої цілі — розвиток бджільництва України і Канади з метою покращення селекційної роботи і роботи щодо виготовлення і реалізації безпечної продукції при збереженні інтересів місцевих бджолярів обох країн  і  задля розвитку нових ринків обох країн.  

Для успішної та ефективної інтеграції нашої карпатської  бджоли у канадське бджільництво треба пройти шлях від освіти до бізнесу.

Тобто на поточному першому етапі реалізації канадсько-українського проекту ми формуємо групу фахівців-ветеринарів та практикуючих бджолярів-матководів із досвідом  для проведення стажування в Канаді. Буде організовано обмін фахівцями. Студентська молодь України  матиме можливість  також отримати певний досвід і знання у канадській освітній програмі  щодо бджіл і продуктів бджільництва.

Також ми плануємо місію фермерів і практикуючих бджолярів для стажування у Канаді з питань запровадження в Україні культури запилення. Звичайно, це дуже цікава і потрібна тема, адже культура запилення тільки народжується в Україні, ця практика не є популярною. Тому ми як організація дуже зацікавлені, щоби бджолярі отримували додаткові прибутки від співпраці з фермерами щодо запилення сільськогосподарських культур, врожайність яких збільшується після відвідування квіток бджілкою.

Разом із тим, ми чудово розуміємо, що  впровадження культури послуг щодо запилення дасть можливість  бджолярам мати більше впевненості, що ті фермери, з якими  працюють бджолярі щодо запилення сільськогосподарських культур бджолами, не будуть використовувати для обробки сільськогосподарських угідь отрутохімікати, які токсичні для бджіл. Отже, ми вирішуємо відразу дві проблеми — впроваджуємо культуру послуги запилення за канадським досвідом, що дасть можливість бджоляру отримати додаткові кошти для розвитку, і разом з тим, зменшуємо ймовірність отруєння бджіл отрутохімікатами, токсичними для бджіл, адже фермери стануть партнерами та однодумцями бджолярів.

У такий спосіб і селекційна робота, і запилення, і діяльність щодо попередження загибелі бджіл від отруєння отрутохімікатами — все це сприятиме збереженню бджоли.

Отже, місія нашого канадсько-українського проекту — зберегти та покращити селекцію карпатської породи бджіл і дати можливість розвиватися бджоляру-виробнику, як розвивається бізнес, що реалізує продукцію бджільництва.    

Ми  впевнені, що наша ефективна робота сприятиме збереженню українських бджіл, захистить інтереси українського бджоляра та допоможе відкрити новий ринок в Канаді для українських бджіл.

Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України»


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Новини

Показати все

Блоги