logo

Блоги

Експортне ПДВ по сої: чи зняв Мінфін всі питання?

Експортне ПДВ по сої: чи зняв Мінфін всі питання?

Блоги Олег Кулініч 21 березня 2019. 08:00 2034

Нещодавно Мінфін нарешті зняв напруженість серед українських аграріїв, видавши наказ про затвердження податкової консультації щодо оподаткування податком на додану вартість експортних операцій з вивезення сої та ріпаку.

Міністерство фінансів роз’яснило, що різночитання, через які ДФС планувала ініціювати позбавлення сільгосптоваровиробників експортного ПДВ при здійсненні цих операцій, насправді причиною для неповернення зазначених коштів бути не можуть.

Нагадаю, що спірна ситуація виникла «з подачі» ДФС, коли фіскали поставили під сумнів визначення «сільськогосподарське підприємство», яке фігурує у прийнятому у травні минулого року законі «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур». Так, дійсно, визначення цього поняття з 1 січня 2017 року відсутнє в Податковому кодексі, з часів скасування самого спецрежиму ПДВ. Але так само очевидно, що поняття це не потребує жодних додаткових роз’яснень, і є доволі очевидним синонімом до поняття «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься в Податковому кодексі. Загалом же, як на мене, спірна ситуація виникла на порожньому місці. Тим не менше, аграріям від цього легше не було, адже одне словосполучення могло позбавити їх значних коштів, а, здавалося, несерйозна причина могла б мати серйозні наслідки.

Чи досить в цій ситуації роз’яснення Мінфіну? Начебто так, але для уникнення подібних різночитань у майбутньому, а також для усунення будь-яких можливостей для подібних колізій, необхідно вирішити цю ситуацію на законодавчому рівні.

Зараз у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти на тему експортного ПДВ по сої і ріпаку – з реєстраційними номерами 10027, 10027-1 та 10027-2. Останній законопроект 10027-2 має найбільший авторський колектив, його співавтором є також і я. Ми з більшістю колег по Аграрному комітету та іншими депутатами пропонуємо простий вихід із ситуації: у пункті 63 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень словосполучення «сільськогосподарські підприємства» замінити на «сільськогосподарські товаровиробники», а також внести технічні зміни до визначень у Податковому кодексі термінів «сільськогосподарський товаровиробник» та «сільськогосподарська продукція».

Проблема полягає у тому, що визначення терміну «сільськогосподарський товаровиробник» надане в нинішній редакції ПКУ лише для розділу, який регулює виключно оподаткування єдиним податком четвертої групи (глава 1 розділу XIV). Саме тому ці норми не поширювалися на весь текст Податкового кодексу і його прикінцеві положення. Тож цю помилку також потрібно виправити, і це ми пропонуємо зробити законопроектом 10027-2. Після його прийняття ми нарешті матимемо уніфіковане застосування визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» і уникнемо його викривленого застосування. Те саме стосується і терміну «сільськогосподарська продукція», його визначення сьогодні надано виключно для цілей глави 1 розділу XIV ПКУ, а для інших положень кодексу його зміст лишається незрозумілим. І щоб не вийшло так, як з терміном «сільськогосподарське підприємство», ми пропонуємо вирішити цю проблему на майбутнє.

Загалом же регулювання повернення експортного ПДВ ми по новому колу не зачіпаємо, залишаючи механізм, існуючий у діючому законі «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур».

Частина колег з Аграрного комітету запропонували своє бачення вирішення проблеми у законопроекті 10027-1. Ним, згідно з пояснювальною запискою, пропонується змінити кінцевий термін тимчасового звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту соєвих бобів з 31 грудня 2021 року на 1 вересня 2019 року. Також ним пропонується виключити норму щодо запровадження тимчасового звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з експорту насіння свиріпи та ріпаку. Схожі пропозиції, з деякими відмінностями, надані і автором законопроекту 10027.  Тобто обидва проекти пропонують повернутися до стану справ, який існував до прийняття «соєвих правок».

Точки зору на це питання, як і аргументація, можуть бути різними. Але особисто я вважаю, що проблема експорту нашої аграрної сировини глибша, і вирішувати її необхідно більш системно. Податкове законодавство повинно стимулювати внутрішню переробку сировини, адже таким чином створюється додана вартість продукції і додаткові робочі місця всередині країни. Ця логіка і була закладена в прийнятому минулоріч законі, відповідно до якого експортне ПДВ повертатиметься лише самим виробникам сировини, а також її переробникам.

Поки що профільний Податковий комітет вищезгадані законопроекти не розглядав, але, так чи інакше, незабаром його члени визначаться з тим, який з них буде підтримано. В будь якому разі, рішення буде прийматися в залі, і кожен з цих проектів буде представлений на розгляд колег. Добре, що напруженість навколо цього питання знято, але саме воно поки що повністю не закрито.

Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги