logo

Блоги

Що варто знати про нові правила забою тварин? Джерело фото: з особистого архіву Марії Колесник

Що варто знати про нові правила забою тварин?

Блоги Марія Колесник 05 квітня 2018. 07:27 1832

Останніми днями широкого розголосу набуло обговорення нових правил забою та реалізації м’яса. Кількість прихильників та противників цих нововведень приблизно однакова, але проблема, як на мене, полягає в тому, що більшість просто не знає, про що йдеться.

З квітня поточного року починає працювати норма закону, яка підсилює вимоги до подвірного забою тварин. Іншими словами, вона регламентує частковий перехід до «централізованого» методу забою тварин та скорочує дозволену їх кількість для забою за межами обладнаних пунктів.

За новими правилами на власному подвір'ї можна забивати не більше 3 голів на тиждень, в той час як раніше обмеження становило три голови на добу. Отже зараз цей показник становитиме 150 голів на рік. Жодних обмежень щодо реалізації вирощеної селянами худоби сьогодні не існує. Наразі є законопроект, за яким такий обмежений механізм діятиме до 1 січня 2025 року, після чого вводитимуться більш жорсткі вимоги. Так, саме з 2025 року будуть вводитись обмеження і на реалізацію продукції також — продукція, отримана в результаті подвірного забою, зможе бути використана виключно для власного споживання. Варто зазначити, що навіть після 2025 року вся продукція, отримана в результаті забою вирощеної в особистих селянських господарствах худоби, забитої на обладнаних бійнях, в повному обсязі може бути реалізована на ринках, але не далі ніж за 50 км від місця забою.

На сьогоднішній день в Україні діє близько 400 боєнь, але їх розміщення по території країни є вкрай неоднорідним — в деяких регіонах відстань між такими об'єктами не перевищує 20-30 км, а в інших доходить до 150 км. Напевно, саме це й викликає найбільше занепокоєння серед селян та певні перестороги, пов«язані з цими нововведеннями.

Водночас, навіть якщо відмежуватись від питання: говоримо про бізнес, пов'язаний із скупівлею тварин по селах та подальшою реалізацією м'яса на ринках чи про продаж власноруч вирощеної худоби, варто звернути увагу на безпечність самого процесу. Так, якщо в селі на подвір'ї домогосподарства відбувається постійний забій худоби, то від цього неодмінно страждатимуть сусіди. Оскільки епізоотична ситуація та екологічний стан навколишнього середовища будуть в цьому місці на порядок гірше. Крім запаху, величезної кількості комах, постає питання утилізації відходів і, як наслідок, збільшується ймовірність поширення різноманітних хвороб.

Скрізь в цивілізованому світі, зокрема в країнах ЄС, існує практика забою тварин на спеціально обладнаних для цього пунктах з урахуванням дуже жорстких норм безпеки. І тут постає головне питання: що для нас, як громадян, є важливішим — впровадження нових прозорих правил, які діють в Європейському Союзі і які гарантуватимуть споживачеві отримання якісного продукту, чи будемо вимагати залишити все так, як було колись, мотивуючи це наявністю корупції та зловживаннями на місцях. Як на мене, слід діяти послідовно, і першим кроком саме і повинно бути впровадження нових цивілізованих правил гри. Паралельно треба сприяти їх імплементації, тобто стимулювати побудову нових потужностей по забою тварин в тих місцевостях, де їх не вистачає або доступ до них є обмеженим. Звісно, з часом ринок все розставить по своїх місцях, і необхідна кількість таких об'єктів буде побудована: попит породжує пропозицію, але на початку державі варто надавати свою підтримку і в цьому напрямку також.

Часто можна почути закиди, мовляв, у нас все згори до низу просякнуто корупцією, а отже дозвіл на нову скотобійню отримає дружина/сестра/донька голови райвідділу міліції, прокурора чи якогось іншого чиновника, тому не можна запроваджувати нові норми. От мені цікаво, які тоді закони має приймати наша Рада, аби країна рухалась уперед, а не сповзала в прірву? Як на мене, якщо дивитись на наше сьогодення виключно через таку викривлену призму, то жодних змін на краще чекати не варто.

Сьогодні близько 80% всього м«яса, яке реалізується на ринках країни, — це м'ясо, придбане перекупниками, які їздять по селах, скуповують тварин, а потім десь на подвір'ї проводять їх забій. Іншими словами, це просто окремий бізнес, який не хоче, аби його контролювали на предмет якості наданих послуг та безпечності проданого товару, а отже, він чинитиме шалений опір будь-яким нововведенням і підніматиме хвилю невдоволення. Проблема в тому, що держава, роблячи слушні й корисні кроки, зазвичай не звертає увагу на те, чи зрозумілі вони людям і чи буде потім необхідна підтримка від суспільства. В жодній країні світу реформи та зміни не проходили легко, і, на жаль, ми не є винятком, але здоров'я і безпека людей — це те, чим не можна нехтувати в жодному разі.

Марія Колесник, заступник директора компанії «ПроАгро Груп»


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги