Що заважає експортерам української яловичини?

05 липня 2017, 13:15 4369
Ірина Паламар

Українська яловичина є бажаним товаром для мусульманських країн Близького Сходу та Азії. Конкурентна за якістю і ціною, вона має реальні шанси стати вагомою часткою експорту української сільгосппродукції і забезпечувати значні валютні надходження до бюджету.

Але разом із тим тваринники-виробники та експортери яловичини сьогодні переживають не найкращі часи. Ця галузь розвинена в Україні досить слабко. Адже попит на яловичину на внутрішньому ринку малий (через дорожнечу та менталітет українців, які віддають перевагу свинині), а її експортування на зовнішні ринки пов’язане з безліччю перепон.

Якщо звернутися до статистики, то сьогодні в Україні на 100 молочних корів припадає лише 1 м'ясна, тоді як у США, Канаді, Франції — 20-30 голів. Якщо у світі частка яловичини, одержаної від м'ясної худоби, становить 54%, то в Україні — менш ніж 1%. З 2006 до 2017 року поголів’я ВРХ м’ясного напрямку в Україні зменшилося зі 129 тис. до 26 тис. голів, що негативно вплинуло на стан скотарства в Україні.

Саме тому виробники яловичини сьогодні особливо потребують державної підтримки.

У зв’язку із цим Асоціація тваринників України, яку я маю честь очолювати, взялася не словом, а ділом допомогти експортерам яловичини. І один із перших кроків до налагодження дієвого механізму державної підтримки тваринників став наш візит на тваринницький комплекс одного з лідерів з виробництва яловичини в Україні, члена нашої асоціації — ТОВ «Агрікор Холдинг» (Носівський район, Чернігівська область).

 

Приєднатися до візиту, який відбувся 3 липня 2017 року, ми запросили заступника міністра АПК з питань європейської інтеграції Ольгу Трофімцеву, яка саме займається питаннями експорту, квотування тощо і з якою керівництво компанії могло безпосередньо обговорити свої проблеми.

До нашої наради долучилося й обласне керівництво — перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Леонід Сахневич та начальник Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Юрій Павлішен.

Керівництво комплексу — директор Олег Швидченко, головний технолог м’ясного скотарства Олександр Буднік, керівник відділу тваринництва Юрій Гудзь та комерційний представник відділу тваринництва Олександр Юрпольський — провели для нас екскурсію потужностями підприємства та розказали про проблеми, з якими вони зіштовхуються на всіх етапах виробництва — від вирощування тварин до організації експорту. 

Виявилося, що проблемних питань багато. Значна їх частина викликана ускладненими бюрократичними перешкодами, відсутністю належної координації між виробниками та органами державної влади на місцях. Суттєві складнощі експортерам додала і нововведена на державному рівні процедура оформлення та подачі документів на карантинування тварин. Гостру дискусію викликало і «ветеринарне питання». 

 

Болісною проблемою для тваринників є обтяжливе мито у розмірі 10% від вартості експортованої продукції, яке вони змушені сплачувати за експорт своєї продукції. Особливо це стосується малих та середніх підприємств, обсяги виробництва яких не досить великі. Зменшення митної ставки  дало б змогу зекономлені кошти спрямувати на розвиток та розширення виробництва, завдяки чому в цілому держава тільки виграла б. 

Ми винесли це питання на подальше обговорення в Мінагропрод і запропонували альтернативні рішення щодо митного оподаткування підприємств-експортерів.

Отже, за результатами зустрічі ми вирішили скликати круглий стіл, щоб разом із представниками Мінагропроду обговорити усі проблемні питання щодо експорту продукції тваринництва та напрацювати конкретні механізми їх вирішення.   

Упевнена,  що подібні виїзні зустрічі допоможуть налагодити конструктивний діалог між бізнесом та владою. І де, як не тут — на фермі, в полях, чиновники зможуть зануритися у реальні проблеми аграріїв. Переконана, що вже цього року ми зможемо разом із владою зробити практичні кроки в напрямку сприяння експорту продукції українського тваринництва. 

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.