Капустяні жнива на Волині

30 листопада 2020, 06:10 2819

Село Хорохорин, що на Волині, відоме не тільки полуничними, а й капустяними плантаціями. Понад 10 років тому житель села Віталій Карпович привіз технології вирощування з Польщі. Зараз в селі пекінську капусту садять і агрокомпанії, і фермери-одноосібники.

Капустяні «жнива» стартують у середині жовтня. Кожен фермер намагається зібрати «пекінку» якомога швидше, поки не почалися заморозки.

Капусту зрізають вручну. При цьому крайнє листя залишається на полі. Головки кладуть в рядок. Потім складають їх у дерев'яні ящики. В один вміщається близько 200 кілограмів капусти.

Ящики збирає трактор і вантажить на причіп. Далі капусту везуть в овочесховище. Там вона зберігається до весни. Оптимальна температура для «пекінки» — від 0,6 до 1, 3 ºC.

Ящики зберігають вдома, щоб ніхто не покрав. Їх фермери роблять самі. «Виписують ліс», заготовляють дрова, ріжуть на пилорамі на дошки, а тоді з них збивають виріб. Роблять це взимку, коли більше вільного часу.

«Раніше ящики були менші і їх вантажили на причіп і з причепа вручну. Потім на складі треба все скласти. Море роботи було — розповідає фермер Володимир. — І зараз поки все повозиш і вивантажиш, то настає пізня ніч. Нема такого, що відпрацював до якоїсь години й все. Скільки зараз того дня? О 17-й вже темніє».

Поле менше ніж гектар Володимир орендує. «Пекінку» вирощує 5 років.

Висівають її влітку в спеціальні касети. Потім вручну пересаджують у відкритий ґрунт. Рядки розташовані так, щоб між ними міг проїхати трактор, не зім'явши капусту. Сапають також вручну.

«Пекінку важче вирощувати, ніж білокачанну капусту, бо вона делікатніша, вразливіша до хвороб. Гусениця з'їсть чи мошка нападе, і нічого не буде. Треба обробляти. Як часто — залежить від погоди. Дощів більше — треба обробляти більше», — розповідає фермер.

Кроплять хімікатами від шкідників за допомогою трактора. Якщо рік посушливий, то капусту потрібно ще й поливати, інакше не виросте.

«У нас ґрунти слабкі. Найгірші в районі: глина, пісок… Треба удобрювати, щоб щось виросло. Використовуємо і гній, і добрива, — ділиться Володимир. — Хлопці в Польщі були і «вкрали» технологію вирощування. Зараз є інтернет, але він нічого не розкаже. Там таке пишуть, що по тій технології ніде не вродить».

Поле після збору врожаю обробляють фрезою. Таким чином обрізане листя слугує як удобрення.

Фермер каже, що врожай рахують навесні. Якщо капуста збережеться і вдасться її вигідно збути, тоді й варто рахувати прибутки. Восени ж «пекінка» завжди дешевша.

Весна 2020 року була непростою. Через пандемію коронавірусу закрили ринки й інші точки збуту.

«Я ще продав свою «пекінку». Віз сам машиною. А в людей було таке, що викидали… І в цей час у супермаркети везли овочі з Туреччини, Єгипту, звідки хоч…» — розповідає фермер.

Зараз він продає капусту по Україні. Каже, що до війни селянам було з цим простіше. Тоді приїжджали фури з Донецька і Луганська, хоч на Херсонщині також вирощують «пекінку».

Зараз же зі збутом проблеми в усіх.

Володимир каже, що серед хорохоринців конкуренції нема. Всі живуть і працюють дружно, один одному допомагають.

Про заробітки на капусті фермер говорити не хоче. Більше акцентує на витратах. Мовляв, всі питають за врожай, а насправді з прибутку лише незначна частина іде безпосередньо фермеру.

«Як каже пан у Польщі, треба 5 років працювати, як кінь, щоб отримати прибуток. Як починаєш, треба тракторця, фрезу, знаряддя, ящики, бочки… Заробив гроші — вклав, заробив — вклав. Пройшло кілька років, а я не міг собі дозволити одяг кращий купити. Що було, в тому ходив. Латали і штопали його… А про те, щоб кудись поїхати відпочивати, навіть мови не було», — розповідає Володимир.


AgroPortal.ua за матеріалами Lutsk.rayon