На лінії фронту // Почати з нуля: Козяча ферма переселенців на Житомирщині

13 червня 2016, 07:00 6630

Події останніх років змусили багатьох українців покинути свої будинки. Переселенці беруться за нові для себе справи, виходять із «зони комфорту», ризикують і... нерідко домагаються свого. Цей матеріал про таких людей.

Олександр Кононов — людина неординарна, з міцною громадянською позицією. Житель Луганської області через нещасний випадок в полі колись став інвалідом. Коли на сході країни почалися сумнозвісні події, взявся допомагати українській армії, пробув кілька місяців в полоні у сепаратистів. Він не зовсім переселенець у звичному сьогодні розумінні, — над його рідним прифронтовим Північнодонецьком розвивається національний прапор. Однак зараз він вирішив почати господарство практично з нуля — за 900 км від дому, в іншій частині України.


Джерело фото: Олександр Кононов // facebook.com

У грудні 2015 р. Олександр переїхав у село Десятини на Житомирщині на запрошення друга, фермера-органіка Віталія Васяновича. З собою привіз 9 кіз, 5 овець і двох ягнят.

«Козяча ферма — моя давня мрія. Переїхали з сім'єю друзів-сусідів. Нам допомогли волонтери, які привезли в зону АТО допомогу для армії і забрали нас, зробивши чималий гак. Було цікаво, коли перевозили тварин — на блокпостах дивували військових, говорили, що веземо «переселенок», — розповів Олександр Кононов.

Ферма була занедбаною, напівзруйнованою. Нові господарі поступово освоюють і облаштовують житло. Стадо розрослося. Сьогодні воно складається з понад сотні кіз різного віку, 15-ти овець, породистих козлів-плідників. Через 3 роки у планах збільшити чисельність дійного стада до 500 голів.

На сьогодні щоденний надій стада — 60-80 л. Олександр розповідає, що фермери не форсують його, тому що збут козячого молока поки не налагоджений. Багато в чому через низьку культуру його споживання.

«В Європі виробляють 30-35% козячого в загальній частці молока, в Азії — 60-65%. У нас — лише 1-2%. Люди, які вперше пробують наше молоко, запитують, мовляв, чому воно не має специфічного запаху? Та воно і не повинно його мати! Насправді козяче молоко навіть корисніше коров'ячого», — каже Олександр.

Фермери вже придбали мікроавтобус і доїльний апарат. Зараз націлилися на мобільну автоцистерну-охолоджувач, що значно допоможе справі. «Є попередня домовленість з компанією еко-продуктів, яка готова купувати і бутилювати наше молоко», — розповів фермер.


Джерело фото: Олександр Кононов // Facebook.com

Сьогодні з молока Олександр і його колеги також роблять козячий сир і беруться за ремонт розваленого сільського корівника.

Спільно з друзями Олександр Кононов зібрався розвивати ще один напрямок — зелений туризм. Каже, що найближчим часом на фермі спорудять два невеликих будинки в етностилі. «Природа в Десятинах прекрасна: озера, ліс, гриби, ягоди, прямо посеред села живуть бобри. А, в цілому, за нашим планом козяча ферма — це підсобне господарство для майбутнього реабілітаційного центру для дітей, військових і всіх людей, які пережили стресові ситуації», — розповів волонтер.

Все це фермери без серйозних інвестицій ззовні. Хоча далі, зізнається Олександр, без них не обійтися.

«У перспективі розраховуємо, що ферма забезпечить роботою до 20 осіб. Тому запрошуємо до нас жити і трудитися всіх бажаючих, в першу чергу, — переселенців з окупованих територій. Житлом та іншою підтримкою забезпечимо. Прекрасно розумію людей, які вимушені залишити свій дім», — додав Олександр Кононов.


Олександр Ковальчук, AgroPortal.ua