Аграрний лайфхак // Арифметика зрошування

24 жовтня 2019, 06:25 2370

Для південних регіонів зрошування на сьогодні залишається єдиним виробничим інструментом, який дає змогу ефективно працювати та отримувати стабільно високі врожаї.

ФГ «Нива» (Снігурівський район, Миколаївська область) на сьогодні має в обробітку 2,5 тис. га, серед яких під зрошуванням — лише 350 га. 

Перебуваючи в пошуку альтернативних технологій виробництва, які б за несприятливих погодних умов (часті та довготривалі посухи) давали змогу успішно працювати, керівний склад ФГ «Нива» дійшов висновку, що, попри широке розповсюдження альтернативних вологоощадних технологій, отримувати стабільно високі врожаї без зрошування неможливо.
Наразі ФГ «Нива» є одним із небагатьох у регіоні, яке у сівозміні застосовує пари.

Установлення та запуск в експлуатацію однієї дощувальної машини на рік.

Саме таке завдання стоїть перед керівним складом господарства. «Перше й, напевно, найголовніше, що потрібно сказати, це те, що оновити парк дощувальних машин виявилось не так уже й просто. Адже на сьогодні в нашому регіоні представлено близько десяти як світових, так і вітчизняних компаній, які пропонують техніку для зрошування. Але бути надійним партнером у повному сенсі цього поняття — пропонувати якісну техніку і якісне обслуговування (повна технічна й технологічна підтримка), та ще й за помірну ціну — можуть лише декілька компаній», — говорить агроном ФГ «Нива» Олександр Єрмолаєв.

Після остаточного зважування всіх «за» та «проти» вибір упав на зрошувальну техніку Western (батьківщина бренда — США, виробництво — Саудівська Аравія), офіційним представником якої в Україні є компанія «АМАКО». «Головне, що мені імпонує у співпраці з компанією «АМАКО», — це професійний і навіть творчий підхід менеджерів до роботи. Отримавши завдання від нас щодо затребуваної нами техніки, від них буквально «посипалося» стільки різнопланових запитань-уточнень, про які я навіть не думав. Після з'ясування всіх нюансів було враховано все до дрібниць: рельєф полів, типи ґрунтів, вирощувані культури, можливості подавання води, забезпечення енергоживленням, використання системи внесення добрив і ще низка питань стосовно безпосереднього розміщення в полях та подальшої експлуатації зрошувальної машини.

Декілька разів вони самі виїжджали на наші поля для наочного огляду та оцінки. Після проведених робіт на кожне поле або його частину вони запропонували два-три варіанти можливого розміщення станцій залежно від розміщення каналів, оптимального тиску в зрошувальній системі тощо. До проблем широкого впровадження зрошування в нашому господарстві слід віднести й складність рельєфу окремих полів, які розташовані поблизу зрошувальних каналів.

Перепади висоти в різних точках поля можуть становити 20–30 м, тому яку б технологію поливу ми не використовували (окрім крапельного зрошування), матимемо колосальний змив ґрунту.

Тож доводиться думати: чи отримувати «великий куш» упродовж 10–15 років, а потім, як кажуть, хоч потоп, чи працювати так, щоб залишити щось у спадок наступним поколінням», — говорить агроном.
 
Сьогодні в господарстві під зрошуванням лише 350 га. Основними зрошуваними культурами є кукурудза та соняшник, які вирощують почергово. Ще два роки тому вирощували також сою, проте ринок, а точніше сказати, цінова політика робить її не дуже привабливою для вирощування на зрошенні.

Кукурудза — не менше ніж 12 т/га

Без зрошування отримати врожай кукурудзи практично неможливо. І навіть якщо погодні умови будуть відносно сприятливі, то все, на що можна розраховувати, — це 3–4 т/га. Натомість на поливі у ФГ «Нива» цей показник становить не менше ніж 12 т/га. «Звісно, це не максимум для кукурудзи на зрошуванні. Адже її врожайність може становити й усі 20 т/га. Так, коли ми мали справу із крапельним зрошуванням кукурудзи, то її врожайність становила 15–16 т/га. Хоча «на краплі» й урожайність вища, проте й мороки більше. Для розуміння потенційної врожайності та можливості керування нею цьогоріч ми провели аналізи ґрунтів на зрошуваних полях і, згідно з їхніми результатами, плануватимемо роботу наступного року. Попередньо можу сказати, що рухатися є куди», — говорить агроном.

12 т/га — це не максимум для кукурудзи на зрошуванні
12 т/га — це не максимум для кукурудзи на зрошуванні

Соняшник — не менше ніж 4 т/га

В господарстві основним обробітком ґрунту під соняшник є оранка. Адже цю культуру висівають лише на полях після кукурудзи (якщо вирощують на полях зі зрошуванням), де залишається велика кількість пожнивних решток. Для компенсації азоту, який витрачається у процесі розкладання великої кількості пожнивних решток, по мерзлоталому ґрунту вносять КАС 32 із нормою 60–70 кг/га азоту в діючій речовині.

Через розвинуту кореневу систему соняшник потребує менше додаткової води для формування врожаю. Всього за вегетаційний період соняшникові посіви поливають тричі — з нормою 600 м3/га. Перший полив виконують у фазі «зірочки», другий і третій — до та після цвітіння культури відповідно. В заліку середня врожайність соняшнику становить не менше 4 т/га.

Середня врожайність соняшнику становить не менше як 4 т/га
Середня врожайність соняшнику становить не менше 4 т/га

iControl

Загалом у господарстві працюють чотири дощувальні машини, три з яких — компанії Western, які були придбані за останні три роки. Разом із надійністю, простотою в експлуатації самої техніки та професійністю дилерів, у господарстві також відзначають технологічність й інноваційність обладнання.

iControl дає змогу контролювати та керувати машиною навіть із телефона
iControl дає змогу контролювати та керувати машиною навіть із телефона

«Всі машини можна без проблем підключити до системи дистанційного керування та контролю виконання технологічного процесу iControl. Упродовж одного року ми навіть спробували її в дії. Але змушені були відмовитися від неї, адже ще однією проблемою зрошування є крадіжка обладнання. Тому постійна наявність оператора або охорони на полі просто необхідна. Щодо контролю виконання технологічного процесу: площа поливних земель нашого господарства відносно невелика, тож усі процеси нам поки вдається контролювати без залучення допоміжної техніки. Звісно, зі збільшенням кількості машин ми використовуватимемо систему контролю. На сьогодні ж витрачати кошти на можливість дистанційного керування та контролю машин і, відповідно, на заробітну плату операторові та охоронцю вважаю недоцільним», — говорить Олександр.


AgroPortal.ua за матеріалами АМАКО-УКРАЇНА