Лляні реалії Житомирщини

31 серпня 2016, 08:00 4750

Чи знаєте ви культуру, яка на 100% служить народу: одягає, зігріває, годує? Саме так, це — льон. Аби познайомитися з ним ближче, торкнутися, спробувати на смак насіння, одягнути, а то й купити вироби з льону, близько 5 тис. охочих українців в останню суботу літа зібралися на Житомирщині у селі Стремигород.

Саме тут відбувся Всеукраїнський фестиваль льону. 

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Незважаючи на особливий аграрний дух фестивалю, це було справжнє свято для всієї родини. 

Джерело фото: AgroPortal.ua

Для гостей влаштували театралізоване дійство від Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги,

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

феєричне шоу кінно-трюкового театру, 

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

а також гала-концерт музичних гуртів Los Colorados і «ТаРута». Також у рамках фестивалю були представлені традиційні страви з льону, відбувся показ чудової колекції дизайнерського лляного одягу від Оксани Полонець, а малечу розважали веселі аніматори.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Та все ж акцент зробили на самому льоні. Скоріше, на його популяризації. І не дивно, адже на початку 90-х років минулого століття льонарство забезпечувало половину доходів обласного бюджету Житомирщини. Цього року під льоном в області засіяно трохи більше 3 тис га, що в два рази більше ніж роком раніше.

Близько 1 тис. га вирощує агрокомпанія «Зоря», власниця якої і виступила ініціатором фестивалю.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

«Повернувши льон, ми зможемо відродити села, створити нові робочі місця. Це наша мета. Дана культура є нішевою для нашої області, вона не виснажує землі та користується попитом у всьому світі», — каже Ірина Костюшко.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

У свою чергу, заступник голови Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич констатував, що на сьогодні європейський ринок потребує близько 650 тис. т насіння льону в рік. «Це дає певні передумови для того, щоб відродити розвиток цієї галузі на території області», — додав він.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Та не словом, а ділом відроджують льонарство в області. Ще 21 липня 2016 р. депутати Житомирської обласної ради затвердили Порядок використання коштів відповідно до Програми розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2016-2020 рр. Спеціальна бюджетна дотація з обласного бюджету спрямовуватиметься у розмірі 2 тис. грн на вирощування 1 га льону.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Віце-прем'єр-міністр України Генадій Зубко, який завітав на свято зі своєю дружиною, вважає, що льонарство може стати фішкою для соціально-економічного розвитку регіону. «Сьогодні ми надали громадам регіону можливість збільшити свої доходи за рахунок вирощування, переробки й експорту льону. Це величезні перспективи для громад, пов’язані з внутрішнім ринком льону та експортом до ЄС», — каже чиновник.

Джерело фото: Генадій Зубко // Facebook
Джерело фото: Генадій Зубко // Facebook

Також обіцяє підтримку підприємцям, які робитимуть ставку на нішеві культури, міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовой.

Джерело фото: Тарас Кутовой // Facebook
Джерело фото: Тарас Кутовой // Facebook

За його словами, на даний момент визначається обсяг підтримки у бюджеті на 2017 р. для малих і середніх підприємств. «Наше міністерство пропонує 1% від валового виробництва сільгосппродукції. У грошах — це трохи більше 5 млрд грн», — додає Кутовой.

Радіє з того, що відмираючу галузь почали відновлювати й пані Зінаїда, яка більше півстоліття зберігає традиції льонарства в Стремигороді. За її словами, з давніх часів лляні вироби цінувалися вище за золото.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

І не дивно, адже лляні волокна не утворюють зарядів статичної електрики, мають антисептичні й гіпоалергенні властивості. Льон наділений винятковою здатністю в декілька разів знижувати рівень радіації, а його волокно вдвічі послаблює гамма-випромінювання. Він не боїться ані захворювань, ані комах-шкідників. Також льон широко застосовується в медицині.

На Поліссі свого часу льон був основною культурою поряд із картоплею та хмелем. 20 років тому Житомирська область давала 5% світового виробництва волокна з льону. Льон терплячий до посухи та пристосований до дерно-підзолистих ґрунтів. Досвід «Зорі» показує досить високу рентабельність вирощування льону — 49%. Це означає, що вихідна вартість товарних зерен з одного га може бути практично в два рази вище витрат на виробництво цього га.  Для прикладу: «Зоря» зібрала минулого року 12 ц/га, одні з лідерів ринку, американці, збирають до 15 ц/га, канадці від 12 до 15 ц/га.

Насіння льону олійного є експортною культурою в Україні, оскільки лише 15% врожаю льону в Україні переробляється. Культура споживання масла з льону в нашій країні поки розвинена не так сильно. Для українців масло з льону є як би частиною якогось особливого здорового способу життя, хоча за кордоном його споживання розвинене дуже широко.

Загалом, український льон експортується в Італію, Бельгію, Німеччину, Польщу, Литву. «Зоря» експортує льон в Австрію.

При цьому активно вирощують льон у США, Казахстані, Росії, Канаді. По суті, ці країни є лідерами ринку, виробляючи в середньому понад 500 тис. т в рік. Та льон може стати і українським продуктом, стратегічною галуззю сільського господарства, дати робочі місця й відродити українську глибинку.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua