logo

Особистий погляд

Швидкість равлика: щороку ринок збільшується вдесятеро

Швидкість равлика: щороку ринок збільшується вдесятеро

Особистий погляд 09 серпня 2019. 06:45 1246

Українські фермери сприяють тому, щоб у ресторани і торговельні мережі України та Європи потрапляли лише якісні равлики. Офіційний ринок виробництва молюсків певних порід в Україні щороку збільшується в 10 разів. Спеціалісти та практики впевнені, що цей процес триватиме й надалі.

Равлики «стрибнули» і обіцяють довго не падати

«Усе тому, що наш бізнес стартував фактично з нуля, — пояснює голова громадської організації «Українська асоціація виробників равликів» Роман Репко. — В Україні раніше такий продукт не їли і не виробляли. Тепер новим фермерам став потрібен матеріал для започаткування бізнесу. Обсяги равликів різко збільшилися. Став можливий різкий стрибок. Хто відважився на нову справу, відчули реальну вигоду. Поки що не бачу причин, щоби тенденція змінювалася».

Доповнюють Романа і у компанії Tante Snails: кажуть, що величезний європейський ринок споживання равликів заповнений ледве на 60%. Особливо в Італії, Іспанії, Франції їх залюбки їдять вже більше 20 років, але поки що так і не можуть задовольнити всіх потреб. Ласо поглядають на цей продукт і азіати.

Ціна на молюска ніколи не «провалювалася» навіть у кризові роки. Він зараз продається по 3,30-3,50 євро/кг, що вигідно для виробників. Фермери твердять: правильно організований бізнес окуповується вже упродовж першого року. Вкладаєте гривні, а в результаті можете отримувати євро.

Почали з власної кухні

Компанія Tante Snails з Львівщини починала з власного ресторану у Львові та хотіла оригінально урізноманітнити меню, знайти, так би мовити, особливу страву, яка б зробила заклад унікальним. Запропонували відвідувачам равликів — пішли на відмінно! Але швидко розчарувалися у постачальниках-збирачах. Хотіли прогнозованої кількості та головне — якості молюсків. Тому вирішили самотужки вирощувати певні породи і на відбірному кормі. Після навчань у Європі організували ферму під Буськом — з ділянками, холодильником, складами.  

Джерело фото: Tante Snails
Джерело фото: Tante Snails

Співзасновник компанії Tante Snails Андрій Дзюбан впевнений, що навіть дрібні, але ретельні виробники равликів, одноосібники мають перспективу завдяки тому, що тренд на екзотичну страву сталий і продовжує рости: «Можна вирощувати молюсків для свого ресторанчику, кав’ярні, магазину. Змогли ж устриці, на яких ще років 5 тому і натяку не було, стати популярними. Із равликами так само. Лаконічні гастроформати, які ґрунтуються на одному продукті та напої, зараз дуже популярні, ходові».

Для оптимального початку бізнесу радять облаштувати равликову плантацію на 30 сотках. Це площа, яку може контролювати одна людина. Її легко розширити наступного ж сезону ще на 15 соток.

В Україні вже закріпилися два види равликів. Більшість обирає породу Helix аspersa Muller, більш відомий як маленький сірий равлик. У нього ніжний смак та приємна текстура м’яса. До того ж без особливих проблем виростає на полі за 1 сезон: з березня до жовтня.

Через власні помилки до франшизи

«Розведення равликів не є складною справою, але ми все ж таки умудрилися припуститися купи помилок, через які у перший сезон зібрали вполовину менший від запланованого урожай», — зізнаються в Tante Snails.

По-перше, висадили равликів лише в одному з кутів, сподіваючись, що вони розповзуться самі. Але ліниві істоти не доповзли до рівномірно висадженого для них салату.

По-друге, не надали значення розміру фракцій сухого корму, через що равлики часом не могли фізично подужати завеликі шматки.  

Крім того, допустили стрибок напруги у будівлі, де навесні дозрівав репродуктор. Це могло коштувати втрати великої кількості майбутніх равликів-малюків, які не витримали низької температури впродовж доби.

«Ми любимо свої помилки, бо, долаючи їх, ми стали сильнішими», — говорять у компанії. Мало того, не просто відкоригували своє виробництво, але й вирішили ділитися досвідом із партнерами. Консультування переросло у ще один супутній бізнес. Працюють із фермерами-новачками на аутсорсі, а також продають франшизу на вирощування фірмової продукції.

Варіанти росту і конкурентні переваги

Зростати на равликовому ринку можна різними способами.

Один із них — брати в оренду чи купувати землю під ферму і самостійно вирощувати молюсків вручну.

Другий — масштабуватися разом із партнерами.

Якщо мати амбіцію на великі обсяги, тоді вкладання у землю, робочу силу, логістику окупляться лише через 5 років.

А от Tante Snails пропонують варіант стратегії розвитку ринку равликів в Україні шляхом фермерських об’єднань. Тоді виробництво здешевлюється, і всі учасники процесу отримують швидший і кращий прибуток.

Компанія забезпечує своїх партнерів племінним молодняком і підписує договір, за яким гарантує наприкінці сезону викупити весь урожай для подальшої спільної реалізації.

Минулого року починали з об’єднання із 9-ма партнерами. Тепер їх більше 50. Усі перші партнери збільшили свої ділянки і продовжують розпочатий бізнес.

Прогнозується, що учасників такого фермерського об’єднання і надалі ставатиме більше. Адже є очевидні переваги. Скажімо, не треба витрачатися на репродуктивний цех — дешевше заплатити за користування. Будівництво великого холодильника обійшлося Tante Snails у 10 тис. євро. У ньому створено спеціальний мікроклімат, щоби маточне поголів’я комфортно перезимувало. Місця для зберігання в ньому ще вистачить на багатьох. Партнери сплачують по 1 євро за перезимівлю кілограма репродуктора.

Є також калібрувальна машина, яка за кілька годин може розділити на фракції за розміром мушлі 10 тонн равликів. За 40 тис. євро придбали в Італії професійну машину для збирання слизу. Вона портативна, тож можна їздити по господарствах партнерів і збирати цінну сировину.

Не помилитися на старті

Практики попереджають, що існує два типи репродуктора, з якого власне розпочинається равликовий бізнес. Якісне маточне стадо, готове до спарювання, збирається вручну щодня впродовж двох тижнів у серпні й коштує 17 євро/кг. Воно купується один раз (наступного сезону вже матимете власне) і дає стовідсоткове потомство.  

Можна спокуситися на нижчу ціну у 8-10 євро за кг, але найвірогідніше, що це просто буде звичайний урожай равликів.

Знаннями про такі нюанси і ділиться з партнерською спільнотою равликове об’єднання.

Формування спільноти і ринку

«Ми не планували робити бізнес на партнерстві, не ставили за мету наростити кількість фермерів навколо нас, — визнає Андрій Дзюбан. — Просто взялися за виробництво продукту, його збут. Також робимо напівфабрикати, продаємо їх під власною торговою маркою.

Будуючи свої виробничі приміщення, передбачили офіси. Коли до нас почали їхати однодумці за порадами, перетворили їх на гастрозони для дегустації, щоби якось пригостити колег. Виявилося, багатьом потрібні поради. Ми залюбки розповідали про свій досвід. Об’єднання — це швидше наша соціальна місія. Так ми допомагаємо ринку, спільноті ставати професійнішими і більш впевненими.

Консультування стало ніби побічним продуктом нашого основного бізнесу. Є разові платні опції для старту, можна придбати і річний пакет підтримки з нюансами технологій».

Територія ферми також постійно відкрита для екскурсій та дегустацій. Можна просто включити її відвідування у свій туристичний маршрут.

Андрій Дзюбан переконаний, що у наших людей є величезне бажання працювати на землі, вкладати у цікавий бізнес час та енергію: «Тенденція є. Україна потребує саме такого фермерства, бо у нас мало самозайнятого населення, а равлики дають додатковий дохід із зрозумілою капіталізацією, інші бізнесові вигоди.

Тільки люди часто бояться проблем із реалізацією. Справді, щоби лише задумати вихід на експорт, потрібно оформити понад 20 необхідних документів. Ми інструктуємо, як полегшити ці процеси».

Голова профільної асоціації Роман Репко розповідає, що Україна спожила минулого року лише 10% вироблених равликів. Отож про торгівлю за кордон замислюватись потрібно обов’язково. Заради можливості формувати оптимальні партії продукту виробники равликів мусять об’єднуватись.

Асоціація + кооператив

Вже більше 100 равликових ферм нещодавно згрупувалися в громадську організацію «Українська асоціація виробників равликів». Роман Репко не сумнівається, що така спільнота не просто разом вчиться та обмінюється досвідом, технологіями, але й підказує альтернативу закордонному заробітчанству. Будь ласка, заробляй більше вдома, ще й годуй своїми продуктами європейців! 

Під егідою асоціації створили і сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Український кластер виробників равликів». Не приховують: приймати спільні рішення важко, довелося долати багато негативу. Але поступово, ось уже другий сезон кооператив сформував власну структуру, навіть зміг отримати дотації. Серйозно економлять на закупівлях. Почали контактувати з міжнародними фондами підтримки бізнесу.

Нинішнього сезону кооператив очікує спільний урожай з 11 га. Планує також освоїти технологію вирощування молюсків у теплицях, щоби мати по 2-3 врожаї щороку.

Раніше пробну партію продукції з 2,5 тонн вже експортували у Францію. Цього року формуватимуть партії по 10-18 тонн. Спільна логістика вже не буде «з’їдати» прибуток, який втрачається через малі обсяги.

Від держави потрібні стандарти і експортна протекція

На підтримку держави равликові бізнесмени, відверто кажучи, практично й не сподіваються. Поки що равлики винесені в категорію «інше» і не потрапляють до переліку на дотації та будь-які інші преференції.

Хіба що все-таки говорять про необхідність запровадження певних стандартів своєї продукції. Рано чи пізно ринок захоче систематизації. Скажімо, щодо кормів без різних стероїдів, екологічно чистого равликового м’яса тощо. Поки що, приміром, серед ветеринарів немає фахівців зі знаннями особливостей молюсків. Траплялося, що спеціальні служби навіть зверталися за консультаціями до фермерів-практиків.

«Держава могла б допомогти нам, якби створила протекцію вітчизняній продукції та спростила процедури експорту, — говорить Андрій Дзюбан. — Сусідня Польща, яка є крупним виробником фермерського равлика, бачимо, старається, створюючи штучні перепони на кордоні, аби тільки обмежити конкуренцію на їхньому внутрішньому ринку. Колеги вже мали проблеми на кордоні».

Як збираються долати подібні перепони? Будемо створювати власний продукт, йти у переробку — говорять фермери.

«Українська асоціація виробників равликів» шукає підтримки у бізнесових структур. Нещодавно підписала меморандум з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) про сприяння розвитку малого та середнього бізнесу у сільських регіонах.


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги