logo

Особистий погляд

Чому аграрії не поспішають за дотаціями на насіння? Джерело фото: agro.dn.gov.ua

Чому аграрії не поспішають за дотаціями на насіння?

Особистий погляд 02 липня 2018. 07:00 1697

Із «фермерського мільярду» активно розподіляються кошти за вітчизняну техніку та саджанці, і в профільному відомстві обіцяють, що за цими напрямками до кінця року кошти будуть повністю вибрані. А от заявки на компенсацію сільгоспвиробникам 80% вартості насіння сільгоспрослин вітчизняної селекції в першому півріччі ніхто не подав.

Аграрії чули про компенсацію, але незважаючи на скруту з оборотними коштами, не поспішають з подачею заявок. Кажуть — не дуже зрозуміла система, передбачено повернення незначної суми і документів для її отримання потрібно зібрати чимало.

В роздумах і формуванні документів

Як відзначають у Міністерстві аграрної політики і продовольства, станом на 1 червня у міністерстві відсутні документи від фермерів на отримання компенсації за придбаний насіннєвий матеріал. Пояснюють це тим, що фермери подають документи у цей термін до державних банків, тобто триває робота з формування реєстрів державними банками. Вже потім банківські установи подадуть до Мінагропроду реєстри одержувачів часткової компенсації вартості закупленого у суб«єктів насінництва насіння вітчизняної селекції.

Документи для отримання часткової компенсації державними банками приймаються до 1 червня та до 1 листопада, але скористатися зазначеною підтримкою можна лише один раз протягом бюджетного року. При цьому фермерське господарство може отримати не більше 30 тис. грн.

Пакет на 30 тис. гривень

Відповідно до розписаної Мінагропродом покрокової інструкції на отримання компенсації, ніби не все так і складно.

Але насправді пакет підтверджуючих документів доволі солідний:

— копія статуту фермерського господарства (для юридичної особи) або копія договору про створення сімейного фермерського господарства (для ФГ, які створені без набуття статусу юридичної особи), або копія статуту сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу;

— документи, що підтверджують право власності та користування земельною ділянкою, а для сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу — для кожного члена кооперативу;

— копію фінансового документа, що підтверджує чистий дохід (виручку) від реалізації продукції за останній рік (для фермерського господарства);

— довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів — у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС;

— згоду одержувача щодо надання Мінагропроду інформації про нього, яка становить банківську таємницю або містить персональні дані, за формою, визначеною державним банком;

— довідку державного реєстратора про те, що господарство не має порушеної справи про банкрутство, не перебуває на стадії ліквідації та його не визнано банкрутом.

Сертифікат має значення

Окремо до державного банку фермер чи сільгоспкооператив мають подати заявку і копії сертифікатів, що засвідчують сортові й посівні якості насіння, платіжного доручення про оплату за насіння, накладної на придбане насіння і акт про його висів.

На сайті Мінагропроду чітко прописано: «Придбати насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції у суб»єктів насінництва, зазначених у Державному реєстрі суб'єктів насінництва та розсадництва. Строк дії їх сертифікатів визначено в Реєстрі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. З реєстрами можна ознайомитись на офіційному сайті Мінагропроду в розділі РЕЄСТРИ АПК: http://minagro.gov.ua/uk/ministry?tid_hierachy=1384.

При цьому на запитання — чи є певні вимоги до компаній і які документи повинні мати дистриб«юторські компанії, що продають вітчизняний насіннєвий матеріал, щоб вартість купленого в них насіння відшкодовувалась фермерам? — у Міністерстві аграрної політики та продовольства відповіли: «Ніяких вимог до компаній, які продають вітчизняний насіннєвий матеріал, у Порядку не існує. Натомість існують вимоги до насіння: до пакету документів, які фермер подає до державного банку, входять сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння, та сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння. Тобто фермер може розраховувати на отримання держпідтримки за цією програмою, купуючи насіння у будь-кого, хто може надати на це насіння зазначені сертифікати.

Вимог щодо форми власності, місця реєстрації тощо щодо тих, хто може продавати насіння, до фермера не існує. Водночас продавець повинен мати право на здійснення такого виду економічної діяльності».

Представник компанії «Агро Арена», яка реалізує насіння українського виробника «Маїс», Віталій Соломаха відзначає, що кожна дистриб«юторська компанія, яка офіційно продає насіннєвий матеріал, має всі потрібні сертифікати, які засвідчують сортові та посівні якості насіння.

«Програма з компенсації 80% вартості насіння розроблена в правильному напрямку, але досі не працює. Ніде чітко не прописано назви виробників, у яких фермери можуть купувати насіння і при цьому розраховувати на відшкодування. Інший бар»єр для фермера — для отримання коштів потрібно подавати заявку в банк, а не всі мають у державних банках рахунки. Потрібно відкрити його. Тобто як для невеликого фермера дуже складна система», — пояснює Віталій Соломаха.

За його словами, не дивлячись на те, що в компанії «Агро Арена» 85% насіннєвого портфеля складають сорти/гібриди від «Маїс», тобто вітчизняної селекції, вони точно не знають, чи може фермер розраховувати на компенсацію в разі придбання в них продукції.

Акт про посіви складає фермер

Ще одна умова для отримання компенсації 80% від вартості насіннєвого матеріалу — фермери мають оформити акти висіву. В Мінагропроді пояснюють, що акт про висів придбаного насіння фермер складає самостійно, додатково ні до яких структур звертатися не потрібно.

«Акт про висів придбаного насіння, форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.02.2018 р. № 150, затверджується головою фермерського господарства за підписом агронома та бухгалтера (у разі наявності)», — зазначають у профільному міністерстві.

Термінів про складання акту про висів придбаного насіння не встановлено, але він має бути складений у той самий бюджетний рік. Враховуючи терміни подання документів, у 2018 році такий акт має бути складений до 1 листопада 2018 року.

Підтримка на двох

За словами виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзанни Григоренко, метою Державної програми компенсації 80% від вартості вітчизняного насіннєвого матеріалу було створити попит на насіння вітчизняної селекції і надати фінансову підтримку сільгоспвиробнику, тобто водночас підтримати вітчизняну селекцію і аграрія.

Як повідомляють у Насіннєвій асоціації України, в Державному реєстрі суб»єктів насінництва та розсадництва, до якого включаються виробники насіння/садивного матеріалу, з 254 суб«єктів, включених станом на 1 червня 2018 року, 37 є фермерськими господарствами і 3 — кооперативи.

Водночас Сюзанна Григоренко зауважує, що насамперед питання полягає в конкурентності самого насіння як товару, що і визначає цінність для споживача, скільки і за який товар він готовий платити.

«Не думаю, що такого роду підтримка є тим фактором, що може змінити попит на ринку і вплинути на суверенітет споживача. В будь-якому разі оцінювати ефективність програми можна буде в 3-4 кварталі 2018 року, оскільки документи подаються двічі на рік до 1 червня та до 1 листопада поточного року до державних банків», — відзначає Сюзанна Григоренко.

Також у Насіннєвій асоціації України звертають увагу на те, що в документі чітко не прописано, що саме розуміється під «вітчизняною селекцією».

«По законодавству таких термінів не існує, є насіння і є сорт, і уже насіння — як комерційний носій того чи іншого сорту/гібриду, вирощене в Україні. Кількість вітчизняних виробників насіння — це кількість суб»єктів насінництва у Держреєстрі суб»єктів насінництва та розсадництва на поточний рік.

Частка на ринку залежить від кількості реалізованого насіння, сорту та площ товарних посівів, зайнятих насінням сортів, які комерціалізуються. І тут частка визначається за сегментами культур і поширеністю сортів на ринку, — пояснює Сюзанна Григоренко. — Наприклад, по насінню кукурудзи під товарні посіви, а у структурі посівних площ серед ярих культур кукурудза на зерно займає 4,5 млн га, то на ТОП-10 компаній власників сортів припадає більше 90% насіння. В більшості це сорти іноземного походження, насіння яких вирощене в Україні та частково імпортоване.

Товарні площі соняшнику в Україні займають 5,6 млн га, і щорічна потреба в насінні соняшнику в Україні становить близько 30 тис. тонн, при цьому майже 70% від зазначеного обсягу покривається за рахунок імпорту«.

Наприклад, компанія LNZ Group вже багато років вирощує насіння кукурудзи, соняшнику, буряку, сої, пшениці, гороху та ячменю для іноземних компаній. «Якщо розглядати питання з позиції різниці у якості нашого та іноземного насіння, то її немає. Наша компанія дотримується єдиних стандартів у вирощуванні насіння, тому українське — ні в чому не поступається іноземному», — зазначає директор з аграрного виробництва LNZ Group Роман Франчук.

Але чи вважається вирощений на українських полях насіннєвий матеріал вітчизняним і чи розповсюджується на нього Державна програма компенсації 80% від вартості вітчизняного насіннєвого матеріалу?

Вподобання аграріїв не зміняться

На думку директора дистриб'юторської компанії ТОВ «ЛНЗ» Андрія Полтавця, Програма компенсації сільгоспвиробникам 80% вартості насіння сільгоспрослин вітчизняної селекції суттєво не вплине на ринок.

«Фермери вже давно на власному досвіді зрозуміли неконкурентність насіння вітчизняної селекції. Тому можлива компенсація вартості насіння вітчизняної селекції аж ніяк не зможе прирівнюватись до різниці у врожайності між насінням світових мультинаціональних компаній та українських селекційних центрів. Лише по насінню зернових культур можливо очікувати вигоди як для його виробників, так і для фермерів, — зазначає Андрій Полтавець. — Також виграють від цього фермери, що використовують українську селекцію насіння, виробниками та селекціонерами якого є вітчизняні компанії, що використовують для створення своїх гібридів (в основному або нелегально, або напівлегально) генетику тих же мультинаціональних насіннєвих компаній. Однак, на мою думку, очікувати росту використання фермерами насіння з такою «генетикою» також не варто — мультинаціональні компанії ведуть активний моніторинг та боротьбу проти подібних українських селекційних компаній, оскільки мова йде про порушення їхніх прав інтелектуальної власності».

Крапля у полі

Програмою передбачаються компенсації не більше 30 тис. грн на одне фермерське господарство або сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Фермери називають це скоріш «умовною» підтримкою, адже такої суми вистачить засіяти максимум 30 га без застосування технологій живлення і захисту.

За словами директора племзаводу ТОВ «Маяк-Агро» Михайла Богача, в Україні фермером вважається той, хто обробляє мінімум 50 га землі, й для того, щоб отримати нормальний урожай, сьогодні в гектар ріллі потрібно вкласти мінімум 10 тис. грн.

«Тоді що таке для фермера 30 тисяч? Це гроші, яких вистачить лише на придбання паперу для звітування про такі «щедрі» компенсації від держави», — зазначає Михайло Богач.


Детальніше про програми дотацій: http://dotacii.minagro.gov.ua/ua


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги