logo

Особистий погляд

ХАССП: безпека продуктів харчування чи «галочка» для українського виробника? Джерело фото: AgroPortal.ua

ХАССП: безпека продуктів харчування чи «галочка» для українського виробника?

Особистий погляд 11 січня 2017. 07:19 2984

Система ХАССП (аналіз ризиків і критичні контрольні точки) стане обов’язковою в Україні з 2019 р. Втім, виробники продуктів харчування мали перейти на неї ще 10 років тому, але віз і нині там.

AgroPortal.ua поцікавився, як впроваджувалася сертифікація ХАССП у Румунії. Своєю думкою поділилася представник факультету аграрного менеджменту Університету сільськогосподарських наук та ветеринарної медицини King Michael I of Romania, доцент, кандидат наук Іоана Міхаела Балан (м. Тімішоара).

ХАССП — обов’язок для великих

Не можу сказати, що всі, але більшість компаній у Румунії використовують систему ХАССП. Якщо ж виробництво невеликих розмірів, то здебільшого застосовується система GMP (Належна виробнича практика — система норм, правил і вказівок щодо виробництва. — Прим. авт.).

Коли Румунія була одним із кандидатів на членство у Європейському союзі, ми впровадили закон про те, що всі компанії мають слідувати ХАССП, але з часом зрозуміли, що це не є необхідним для малих підприємств.

Наприклад, якщо мова йде про пекарню, це не є необхідним, а якщо про хлібозавод — він мусить мати сертифікацію ХАССП.

Відповідальність на виробнику

У Європейському союзі забруднювачі за походженням підрозділяють на три класи: хімічні продукти, фізичні і біологічні організми. Всі вони є досить небезпечними, але головною проблемою для всієї Європи, як, я вважаю, і для України, є хімічне забруднення. Пестициди, нітрати залишаються у воді і дуже легко потрапляють до нашої їжі.

Якщо повернутися до історії, то систему ХАССП розробила компанія «Пілсбурі» для NASA. Життєво важливо було гарантувати безпеку їжі для американських астронавтів. Ця система мала забезпечувати високу якість продуктів харчування.

Сьогодні, якщо румунські споживачі отримують продукцію низької якості,  відповідальність лежить на виробнику. Це є головою метою системи ХАССП. Контроль із боку держави за допомогою різних законів та агентств також присутній, але у випадках, коли продукти небезпечні, штраф виплачує саме виробник.

У нас існує багато державних організацій, наприклад, Національна організація захисту споживачів. Але також є чимало громадських асоціацій, які також захищають права споживачі. На мою думку, всі вони дуже важливі, оскільки забезпечують зв’язок між виробником і споживачем, завдяки чому виробник завжди знає, чого хоче споживач.

Чи бути ХАССП в Україні?

Щодо України моя думка така: сьогодні у вашій країні дуже низький рівень захисту від хімічних забруднень. Але я впевнена, що вже через декілька років споживачі самі вимагатимуть, аби забезпечувався відповідний рівень захисту.

Я розумію, що впровадити цю систему дуже складно, так було і в Румунії. Близько 20 років тому ми лише чули про систему ХАССП. Тоді ЄС надав нам 20 експертів у сфері безпеки продуктів харчування, які допомагали нам. На початку нашого шляху було важко: ми не мали повного уявлення про всю систему. А якщо ти не бачив, як це працює, тобі важко зрозуміти всю суть, лише теоретичних знань недостатні. Головне — бажання і правильно обґрунтована мета.

На мою думку, вам буде легше. Найважливіше — працювати злагоджено. Ініціатива впровадження та сертифікації ХАССП має йти як від виробників, так і від держави.


Наталія Помянська, AgroPortal.ua

Новини

Показати все

Блоги