Чим живуть регіони // Полтавщина в очікуванні реформ

15 березня 2017, 08:30 4502

На Полтавщині зосереджено близько 5% сільського господарства країни. Чим живе регіон, які плани та очікування аграріїв — AgroPortal.ua дізнався від самих виробників, а також представників місцевої влади.

Територіально Полтавську область поділено на 25 районів. Деякі з них мають свої «візитки»: багато хто не тільки в Україні, а й за кордоном чув про мінеральну воду «Миргородська», продукцію «Глобино» чи Пирятинського сирзаводу. Але є й райони, які менш відомі своїм виробництвом. Серед таких і Семенівський.

Депутат місцевої ради і фермер Вадим Мокляк розповідає, що тут також займаються сільським господарством, вирощують кукурудзу, пшеницю, ячмінь, соняшник, ріпак, сою тощо. Його підприємства додатково спеціалізуються на цукровому буряку. Для області це на рівні ексклюзиву, але результат роботи порадував.

Джерело фото: з особистого архівв Вадима Мокляка
Джерело фото: з особистого архівв Вадима Мокляка

«Продаж землі і те, що у нас забрали ПДВ, — мабуть, головна турбота кожного фермера, — міркує Вадим Мокляк. — Звичайно, найважче дрібним виробникам. У кого достатньо землі — у того і бюджет більший, і можливості «розвернутись» ширші. Для розвитку вітчизняного АПК треба, щоб держава хоча б не заважала, якщо вже не надає конкретної допомоги, наприклад, у вигляді дотацій, як за кордоном».

Якщо говорити про проблеми того ж Семенівського району, то аграрій додає, що тут практично немає виробництва. «Порівняти з Хоролом чи Глобино — це небо і земля, то зовсім іншого рівня райцентри. А у нас же тут можна зводити що завгодно: географічне розташування непогане. Звичайно, не вистачає елеватора. «НІБУЛОН» хотів будувати його у нашому районі, а звів у Глобино», — веде розмову далі фермер.

Відсутність виробництва — значна проблема не лише Семенівського району, адже люди безробітні, окрім сільгоспвиробників, ніхто роботи не надає. Школа, адміністрація і фермери — ото і все.

Попри всі труднощі, молочне виробництво в Полтавській області — один із перспективних напрямів. У селищі Кейбалівка працює ТОВ «Леляківське» — молочнотоварний комплекс, який має на сьогоднішній день 400 дійних корів і 600 голів молодняка. Майже на 2 тис. га тут вирощують зернові культури: заготовляють кормову базу. Протягом кількох років на підприємстві постійно збільшують поголів’я ВРХ, і така динаміка спостерігалася до минулого року. Навіть найбільшому в Пирятинському районі виробнику молока без державної підтримки важко. Спецрежим пільгового оподаткування чи інша допомога були б дуже доречними.

«Перспектива будь-якого сільського господарства — наявність тваринницького комплексу, — впевнений директор із розвитку ТОВ «Леляківське» Віталій Ящик. — На мою думку, якщо підприємство вирощує зернову групу, воно має також паралельно займатися тваринництвом. Тільки у такому співіснуванні я бачу майбутнє сільського господарства. У будь-яких країнах саме так. Адже все це — робочі місця, зменшення собівартості продукції, додаткові кошти, а також перспектива».

І статус земель стратегічного значення треба надати в першу чергу тим підприємствам, які мають тваринницькі комплекси, додає виробник.

Джерело фото: з особистого архіву Віталія Ящика
Джерело фото: з особистого архіву Віталія Ящика

Також у Пирятинському районі представники райдержадміністрації намагаються створювати молочні сільськогосподарські кооперативи. «Один вже зареєстрували і очікуємо на надходження коштів за обласною програмою підтримки кооперативного руху — 250 тис. грн, спонсорська (виробник, який орендує у селі землі) — 60 тис. грн, сільська рада — 300 тис. грн на технічне забезпечення — придбання холодильної установки», — розповідає перший заступник голови Пирятинської райдержадміністрації Владислав Гуленко.

Створення нових та відновлення діяльності зареєстрованих кооперативів, які зараз не діють, називають важливим і в Полтавській облдержадміністрації.

Директор Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської облдержадміністрації Інна Іщенко розповідає, що область готова допомагати створенню та діяльності сільськогосподарських кооперативів шляхом компенсації 90% вартості сільгосптехніки, обладнання та устаткування за умови співфінансування.

«Загалом в області станом на 1 квітня 2016 року зареєстровано 39 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, але діють лише 12, із яких 8 молочарських, 1 плодоовочевий та 3 — з обробки землі та збирання урожаю. Найбільш поширеними є молочарські сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, в яких утримується понад 800 голів ВРХ, — говорить Інна Сергіївна. — У розрізі районів маємо по два кооперативи в Кременчуцькому та Решетилівському і по одному — в Глобинському, Деканському, Зінківському, Козельщинському, Машівському, Новосанжарському, Оржицькому та Семенівському районах».

За фінансової підтримки міжнародного благодійного фонду «Добробут громад» у межах проекту USAID «Партнерство заради інновацій: Розвиток сімейних ферм, об’єднаних в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи» заплановано будівництво 12 сімейних ферм. Наприклад, в Решетилівському районі майже з нуля розпочато будівництво ферми сімейного типу на 20 корів із дотриманням сучасних технологій утримання худоби».

Окрім того, в Полтавській області продовжують формуватись об’єднані територіальні громади (ОТГ). На 2016 рік їх було 14:

- 2 міські (Глобинська, Пирятинська);

- 3 селищні (Шишацька, Семенівська та Артемівська (Скороходівська));

- сільських (Омельницька, Недогарківська, Пришибська, Піщанська та Червонознам’янська — Кременчуцький район; Білоцерківська — Великобагачанський район); Клепачівська, Новоаврамівська та Покровсько-Багачанська — Хорольський район).

У 2017-му на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом вийдуть ще 6 громад:

- Скороходівська Чутівського району;

- Новоаврамівська Хорольського район;

- Сергіївська Гадяцького району;

- Решетилівська Решетилівського району;

- Засульська Лубенського району;

- Великосорочинська Миргородського району.

«Сьогодні ми розглядаємо об’єднані громади як органи місцевого самоврядування районного рівня і намагаємось сприяти створенню в них відповідних структур управління соціально-економічною сферою, забезпечити їх повноцінне функціонування», — відзначає директор Департаменту економічного розвитку Полтавської облдержадміністрації Інна Іщенко.

На її думку, сьогодні об'єднані громади отримали більшу самостійність у розподілі коштів, а головне — всі вони спроможні формувати власні бюджети розвитку та планувати капітальні видатки.

Наскільки ефективним (або все ж таки навпаки) виявиться процес децентралізації — покаже час. Ймовірно, що за певні терміни вирішиться і найгостріше питання останніх років — земельна реформа.


Валентина Ковальчук, AgroPortal.ua