logo

Особистий погляд

Аграрний слід Стіва Джобса в господарстві Колос

Аграрний слід Стіва Джобса в господарстві Колос

Особистий погляд 11 вересня 2017. 07:00 4129

Петро Горбатюк та Микола Хорольський — товариші, компаньйони і земляки. Вони по-максимуму використовують особливості логістики та клімату свого регіону, де український лісостеп переходить у степ.

Один з них — аграрій, другий — товарознавець (комерсант, як каже про себе сам Микола Хорольський). Крім рослинництва, випробували й інші види бізнесу — пекли хліб, торгували солодощами, розводять страусів, вирощують малину і планують відкрити міні-завод із шокового заморожування ягід. Цього сезону вже взялися за експорт власної продукції.

AgroPortal.ua неодноразово чув про їхнє господарство «Колос» від сусідів, тому й вирішив поїхати в гості на Дніпропетровщину, щоби роздивитися усе зблизька і запастися порадами від цікавих агробізнесменів.

 

Кадри

«Я не фахівець у сільському господарстві, — одразу зізнається співвласник «Колоса» Микола Хорольський. — Просто послухав Стіва Джобса й оточив себе спеціалістами, які більш кваліфіковані за мене. Агроном у мене найкращий у регіоні, керівник — суперпрофі, на бухгалтерську позицію переманив провідного спеціаліста з районної податкової».

 

Коли головний інженер господарства зібрався на пенсію, то паралельно підготував для себе заміну — 26-річного спеціаліста, з котрим перебрали по деталях усі механізми. Микола Хорольський серед позитивних рис нового молодого працівника однією з перших називає обізнаність у цифрових технологіях. «З комп’ютером дуже дружить, буде в курсі всіх інновацій», — переконаний керівник. Хлопцеві одразу дали справжній карт-бланш — довіряють найкращу сучасну техніку.

Коли агрофірмі потрібен конкретний спеціаліст, придивляються по сусідах, пропонують переселитися у сучасний будинок ближче до господарства.

Про цікаву роботу в «Колосі» ширяться чутки серед місцевих, приходять на практику студенти аграрних вишів. За порадою та консультаціями в «Колос» постійно звертаються і дрібні фермери.

Науковий підхід

За наукового партнера господарство багато років тому взяло компанію «Сингента». Підсумки спільних дослідів на демо-ділянках «Колоса» друкують у місцевій газеті, щоб кожен охочий зміг зробити для себе висновки.

 

Доки розмовляємо із Миколою Хорольським, у нього в руках постійно калькулятор —видно, що людина звикла чітко прораховувати, вивіряти кожен свій крок.

 

«Саме це господарство одразу сміливо береться за цікаві новинки, тому й встигають за найкращими пропозиціями. Ті, хто скупіший і менш рішучий, потім починають їх наслідувати. Мабуть, справді хтось має бути лідером, а інші потім підтягуються», — розмірковує регіональний менеджер компанії «Сингента» Андрій Макаренко, котрий вже довгі роки працює з АФ «Колос». Каже, саме завдяки експериментам це господарство тримає себе в постійному тонусі.

 

Свого часу «Колос» розпочинав з обробки 150 га землі і вирощування цукрового буряку. Культура сподобалася господарям. І тому, коли постало питання придбання техніки, затягнули паски і купили омріяний комбайн Holmer, за принципом «краще, що було на ринку».

Але економічна ситуація останніх років змусила відмовитися від вирощування цукрового буряку. Тепер потужного улюбленця успішно здають в оренду сусіднім господарствам.

Принцип вибирати найкраще — застосовують у всьому, у тому числі і виборі препаратів для захисту рослин. «Гіркий перший досвід у рослинництві навчив нас орієнтуватися виключно на продукти, техніку найвищого рівня, з гарантією, — зізнається Микола Хорольський. — Наприклад, кілька років пішло на те, щоб вирішити остаточно: будемо користуватися тільки високоякісними оригінальними препаратами для захисту рослин. Було спочатку, що довірилися на цукрових буряках утричі дешевшому препарату — і ніби шкодочинів позбулися, а на другий рік на тому полі подивилися — а пшениці нема. Років 5-7 післядія була». Відтоді працюють виключно з оригінальними продуктами.

Головний агроном Роман Карлов додає: «Вибираю засоби за поєднанням ефективності, відсутності післядії і, звісно, щоби ціна оптимальна. Зручно, що у «Сингенти» лінійка широка, є з чого підібрати під наші культури на конкретні умови. Стежимо за ротацією діючих речовин, тому періодично змінюємо препарати».

 

Без оранки

На ідеально охайному госпдворі АФ «Колос» помічаємо новенький трактор Fendt, а поруч і Versatile та Case. Під навісом — нещодавно придбаний французький самохідний обприскувач. Пишаються тут і прискіпливо підібраними сівалками, агрегатами для поверхневого обробітку ґрунту та точного внесення добрив.

 

Уже впродовж 8 років господарство принципово не застосовує плуги. «Як на мене, оранка — довго, дорого і негарно, це неестетичний процес», — не приховує категоричності керівник. Але його вибір, як і в усьому, пояснюється не тільки сентиментальністю, а чітким стратегічним розрахунком.

«Рішення прийшло завдяки колективному розуму», — згадує Микола Хорольський. На базі агрофірми збиралися успішні колеги із сусідніх регіонів. Свої найболючіші проблеми мали можливість обговорювати завдяки цікавому «ОптіТехКлубу», унікальному об’єднанню, куди увійшли власники, топ-менеджери провідних агрогосподарств, а також професіонали-практики, науковці компанії «Сингента», — це піднімало рівень зібрання. Разом обговорювали нестандартні підходи, поведінку нових гібридів, препаратів, обмірковували ситуацію на ринку, вигідні фінансові інструменти, запрошуючи провідних аналітиків.

«Там я почув від колег, що їх тривожить катастрофічна втрата вологи. Вони на півдні першими постраждали через кліматичні зміни, які швидко наздогнали і нас. Завдяки тому, що ми припинили перевертати верхній пласт, змогли зустріти нову небезпеку вже підготовленими, — розповідає Хорольський. — Поступово зібрали парк відповідних агрегатів. Останні площі з наших 2700 га, які ще пам’ятають плуг, оралися 5 років тому. Більшість полів ощадно оброблюється понад 8 років».

У деяких сусідів терпіння, як то буває, забракло, поверталися до класичного обробітку ґрунту, спочатку трохи втрачаючи на урожайності. Проте «Колос» був непохитним. Тепер тішиться «живим» ґрунтом та щедрою мульчею. Мікрофлора переважно встигає попрацювати над стернею, очищаючи поля. Планомірно застосовують чизелювання, рихлення, важкі автомобілі на поля не пускають, організувавши спеціальні накопичувачі. Зрештою, задоволені тим, що вологу навіть у найважчі роки вдається втримувати.

Тут вже забули, скільки витрачали на оранку солярки, ремонтні години і нічні зміни. На вирівняних полях техніка, зокрема, обприскувач, працює ефективніше, дозволяє собі більшу швидкість та кращу маневреність.

Звісно, мусять бути дуже уважними із особливостями застосування гербіцидів, адже вносять їх без заробляння. Тому вибір і норми чітко узгоджують із професійними консультантами.

Принципи добору культур

Поки що розпрощавшись з цукровими буряками, «Колос» ретельно добирає культури з оптимальною прив’язкою до своїх регіональних, перехідних між лісостепом і степом умов. Місцевість потерпає через відсутність дощів у критичні періоди липня-серпня.

Менш ризикованими у господарстві вважають озимі культури. Є сподівання на збережену зимову вологу. За уважного ставлення гарну врожайність показує пшениця, переважно вітчизняна. Дуже розраховують і на ріпак. Економіку підтягують кукурудза та соняшник.

«Почали сіяти горох, хоча от від його рентабельності плакати хочеться, — бідкається господар. — Але все одно залишаємо, щоби допоміг нам дати корисну зарядку для наступних культур у сівозміні».

Агроном Роман Карлов додає: обирають культури, які мають малий вегетаційний період, щоби збирати їх вже у червні. Тому кукурудзу сіють з ФАО не більше 220. Переважно це «сингентівський» гібрид Неріса з ФАО 200, який встигає дати гарний врожай до кризових періодів із посухою. У «Колоса» під неї відведено 400 га. Багато використовують і кукурудзи місцевої дніпропетровської селекції.

Господарство навіть поки що не планує встановлення власної сушарки — на ранніх гібридах вологість фіксують від 14 до 20%, тому й не досушують.

Кукурудзу сіють також як культуру-пастку для профілактики вовчка на соняшнику. Відповідно і соняшник, крім звичних класичних гібридів, почали практикувати більш стійкий. Наприклад, сподіваються на стійкість гібриду СИ Арізона, який добре стартує і розвивається, пластичний в умовах посухи і спеки, дає гарний урожай.

До речі, нас пригостили медом, кажуть: «З пасіки біля Арізони» — дуже смачний і приємного сонячного кольору.

На дослідних ділянках ось уже впродовж 10 років «Колос» експериментує з лінійками гібридів кількох компаній. Микола Хорольський говорить, що з висновками завжди дуже обережні, бо рік від року відрізняється. Отже, на товарних посівах сіють вже надійно перевірені гібриди.

Прибавку до тонни на кожному гектарі, діляться фахівці «Колоса», отримують за рахунок якісного протруювання насіння. Тому уклали договір зі спеціальним пересувним міні-лабораторією-протруювачем свого партнера — компанії «Сингента». Викликають машину у потрібний час просто у господарство.

І з дронами дружать

Економні власники «Колоса» ще 7 років тому почали заощаджувати на мастильних матеріалах завдяки впровадженню GPS-навігації. Помітили, що перекриттів під час обробок стало набагато менше, та й час виконання робіт скоротився. Придбали власну базову станцію.

Елементи точного землеробства, вочевидь, їх захопили. Постійно досліджують якість і склад ґрунтів. Нещодавно почали співробітництво із провідною компанією DRON.UA. «Завдяки цим спеціалістам складаємо карти, — розповідає Роман Карлов. — Тепер знаємо не тільки точні площі, але й особливості окремих ділянок. Вже почали робити висновки. Наприклад, на шматках із солонцями, курганами, змитими поверхнями не будемо даремно вносити цінні добрива та препарати».

Свій експорт

Виклики часу стимулюють «Колос» відкривати і нові види діяльності. Після зміни умов спецрежиму оподаткування швидко зорієнтувалися і спробували самотужки потроху просувати свою продукцію на експорт.

Фінансовий директор агрофірми Володимир Молодан переконує, що для таких господарств, як «Колос», цілком реально брати участь і в експортних операціях. Варто тільки знайти надійних партнерів. Як завжди, обирають тільки найкращих на ринку, домовилися про супровід своєї пшениці із авторитетною зерноторговельною компанією. Партнери супроводжують продукт з елеватора до порту. Беруть партії від 500 тонн.

«Вигоди очевидні, — говорить Володимир Молодан. — ПДВ залишається у нас. І валютний рахунок поповнюємо. На кожній тонні експортної продукції є додаткових до 200 грн прибутку. Певна річ, мусимо постійно моніторити ринок, щоби знати кон’юнктуру. І якість нашої пшениці має бути на висоті. Вона у нас продовольча, 2-го класу».

Цьогорічна партія пшениці з Царичанки пішла в Конго. Спеціалісти упевнені, що африканський напрямок дуже перспективний для українського продукту.

Керівник же господарства додає, що для відкриття нової діяльності йому лише довелося відправити свого фахівця на спеціальне додаткове навчання щодо експортних операцій: «Як бачимо, тямущій людині цього виявилося достатньо — процес пішов».

Нова перспектива — шокове заморожування

З навчання розпочалася й ще одна ініціатива «Колоса». Петро Горбатюк помітив, що у регіоні малі фермери почали активно займатися вирощуванням малини, багатьох на такий промисел підштовхує безробіття. У центрі Царичанки навіть періодично збирається стихійний ринок, біржа малинових професіоналів.

Як завжди, за інтелектуальною та організаторською підмогою звернулися до «Сингенти». Партнери допомогли із семінаром-тренінгом та спеціалістами-консультантами. Понад 120 фермерів зібралися у місцевому Будинку культури, щоби дізнатися, як правильно обирати і доглядати саджанці, оптимально їх підживлювати та захищати.

 

Ідея Петра Горбатюка полягає в тому, що «Колос» допомагатиме колегам із технологіями вирощування, професійним супроводом. А от для переробки цінної вітамінної ягоди підприємець вже організовує міні-завод для її заморожування. Агрофірма і собі вже заклала плантацію малини. Будуть починати освоювати новий бізнесовий напрямок.

І страуси для душі

Петро Горбатюк, зоотехнік за освітою, раніше сподівався професійно розводити страусів. Спеціально вчився цьому нестандартному бізнесу. Господарство навіть завбачливо придбало спеціальні ангари. Але криза 2008-го і наступних бурхливих років переконала, що людям зараз поки що не до елітної продукції.

 

Тим не менш, із дивними птахами тут розлучитися не можуть. Кілька екзотичних сімейств мирно уживаються із гомінким госпдвором агрофірми. Ну, хіба що новий виводок відділили зараз у більш тихе приміщення — зовсім малеча, 10 пташенят.

Для особливих випадків, коли потрібні ексклюзивні сувеніри, страусині яйця передають на розпис майстрам із всесвітньовідомої Петриківки, яка знаходиться тут по-сусідству. Подарунки виходять неймовірні!

 

Ірина Садова, AgroPortal.ua

Новини

Показати все

Блоги