logo

Клуб агроефективності

Клуб агроефективності: як насінництво дає €1 тис. прибутку з гектара

Клуб агроефективності: як насінництво дає €1 тис. прибутку з гектара

Клуб агроефективності 10 жовтня 2017. 10:00 639

Інженер і економіст Янош Туроци з угорського містечка Цибаказа понад 35 років працює у сільському господарстві і зараз керує товариством CISZOV49. Це господарство утворилося ще 1949 року як кооператив, але після докорінних змін у державі 2009-го отримало статус товариства з обмеженою відповідальністю.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

У компанії тепер 25 співвласників, які, запевняє пан Янош, дуже дружні та одностайні, як одна сім’я. Мабуть, тому почуваються стабільно й отримують прибутки. Постійною роботою забезпечують 70 співробітників, а ще 200-300 запрошують на сезонні роботи.

AgroPortal.ua розпитав, що допомагає господарству бути успішним.

Господарство обробляє 2500 га землі поблизу річки Тиса. Таке сусідство дарує не тільки красу, зауважує Янош Туроци, але й вигоди. Хоча місцевий клімат досить посушливий — за сезон випадає в середньому 400-500 мм опадів, траплялося й менше 300 мм, практично всі площі можна охопити зрошенням. Зараз щорічно агропідприємство зрошує 1500 га.

«Сам процес зрошення дуже дорогий, — визнає директор. — Окупається лише тоді, коли робити ставку на інтенсивні культури, тому вони у нас головні».

CISZÖV49 трохи орієнтується на молочне тваринництво, а ще має складські приміщення, щоби надавати логістичні послуги. Та основна його спеціалізація — рослинництво.

Пшеницю, кукурудзу, соняшник та люцерну Туроци називає екстенсивними. Їх використовують для гарної сівозміни та годівлі тварин. А от про інтенсивні напрямки говорить значно охочіше.

Скажімо, вирощують зелений горошок для посівного матеріалу і консервної промисловості. Культивують також томати, кріп, коріандр, петрушку (потім продають як зелень, так і корінь). При цьому жодну із культур не висаджують, якщо не мають гарантованої угоди про збут: «Ніхто не буде легковажити, скажімо, із вкладанням по €6 тис. у кожен гектар томатів, якщо не домовлено про їхній збут. Інакше все просто згниє».

«Наш головний показник під час вибору культури — так званий індикатор виробництва, — розповідає про свою стратегію Янош Туроци. — Чітко вираховуємо: що можна отримати з 1 гектара? Приміром, якщо на пшениці умовно  індикатор виробництва дорівнює 1, то на томатах — 10, на петрушці — 5, на гібридній кукурудзі — 3».

Безумовно, вирощування інтенсивних культур не доручиш непрофесіоналам. Потрібні люди зі спеціальними компетенціями, наголошує керівник. Тому що такі культури потребують не просто напруження, а миттєвої реакції, креативних рішень, часом і жертовності. «Своїх співробітників зазвичай не дуже хвалю, та трапляються ситуації, коли вони дуже оперативно використовують свої знання, і це стає вирішальним».

Ці якості, зокрема, дуже потрібні для вирощування такої інтенсивної і дуже вигідної культури, як гібридна кукурудза, пояснює пан директор. Господарство вже майже 20 років працює з одним із найвідоміших світових брендів, котрий неподалік, на щастя, має свій великий завод із доробки насіння кукурудзи.

За контрактом, агровиробники отримують безкоштовне насіння материнських та батьківських ліній, вирощують його зараз на 500 гектарах за узгодженими технологіями. Дотримуються основних вимог, зокрема, щодо зрошення, просторової та часової ізоляції, відповідної якості ґрунтів.

«У насінництві завжди треба бути гранично точними, мегавідповідальними і готовими до екстраординарних дій, — визнає пан Янош і наводить приклад: — Якось трапилося, що ми висадили материнське насіння, а коли надійшов час сіяти батьківське, все навколо розмокло після дощу, техніка ніяк не могла виїхати в поле. Людський ресурс виявився витривалішим. Довелося 50 гектарів сіяти вручну, залучивши додатково 100 робітників».

Так само вручну видаляють зайві відростки, згодом — нетипові рослини. У період кастрації, було, залучали одночасно до роботи до 500 осіб. Найголовнішою проблемою називають брак робочої сили. Саме тому головні інвестиції вкладають у найсучаснішу техніку, максимально оснащуючи її системою навігації. Минулого року, наприклад, придбали новітній 8-рядний кастратор за понад €100 тис., яким керівник дуже пишається і хвалиться перед гостями.

Якість робіт на насіннєвих плантаціях постійно перевіряють не тільки представники компанії-замовника, але й спеціальні державні органи. «Коли є недоліки, ми мусимо їх беззастережно і миттєво ліквідувати, зробити все правильно. Ставимося до цього із розумінням, бо самі зацікавлені, залежимо від кінцевого результату. Це наші гроші», — робить висновок Янош Туроци.

Ціни на гібридну кукурудзу регулюються контрактами, у виконанні яких господарство не сумнівається завдяки авторитету світової компанії. За багато років жодного разу не підвели одне одного. Щоби кооперація була ще успішнішою, замовник також додатково допомагав із придбанням точної посівної техніки, зрошувальної машини, давав покористуватися кастратором, доки аграрії не придбали власного.

«На підтримку партнера завжди можна розраховувати. Але водночас прибуток залежатиме і від нашої професійності, результативності, — визнає Туроци. — Попри всі труднощі, вирощувати гібридну кукурудзу нам вигідно. Рентабельність трохи коливається через різні погодні умови. Урожайність обумовлюється в контрактах залежно від потенціалу гібриду і становить від 1,2 до 3,5 т/га. Збиранням займається замовник. Витрати на гектар гібридної кукурудзи складають в середньому €2 тис. Прибуток із виробництва насіння — €1 тис./га».

А от особливо піклуватися про якість пшениці угорські фермери нині не мають зацікавленості, визнає аграрій. Адже ціна на зерно лише на 10% вища за фуражу. Рентабельність зернової пшениці на 30-40% менша. Фуражна пшениця зараз дала гарний  врожай — у середньому 7,8 т/га.

На запитання, чи отримують вигоду від утримання великої рогатої худоби та реалізації молока, Янош Туроци гірко посміхається — ну зовсім як наші українські фермери: «Таке тваринництво переважно збиткове, у кращому разі виходимо в нуль. Минулого року взагалі була  повна катастрофа. Цього — трохи держава врегулювала, підтримала».

Коли країна вступила до ЄС, тваринники отримали певні дотації. Тепер зобов’язані утримувати корів і виробляти молоко мінімум 5 років. Інакше муситимуть повернути дотовану суму ще й з відсотками.

CISZÖV49 утримує майже 800 голів, з-поміж яких 350 — дійні корови. Літр молока від них минулого року закуповували по 23 євроценти. Зараз — по 32, при тому що собівартість молока коливається в межах 30-32 євроцентів за літр.

Дізнаємось також, що завдяки членству в ЄС усі сільгоспвиробники в Угорщині отримують по €200 на гектар землі, незалежно від вирощуваних культур. На деякі види культур, зокрема овочі, дається додаткова надбавка.

Звісно, ми не могли не розпитати господарів про статус землі, яку вони обробляють. Вона у них вся — орендована, і вартість оренди складає €150 за гектар. Після ренаціоналізації земель в Угорщині такі товариства, як CISZÖV49, купувати землю у власність не мають права. Ринкова вартість 1 га землі в Угорщині складає €3-4 тис. за гектар, землі найкращої якості коштують до €5 тис./га.

Ставки на банківські кредити тут невеликі, і вони доступні, але наші знайомі ними не користуються. Кажуть, немає потреби. А от договори агрострахування обов’язково укладають. Це є умовою партнерства із насіннєвою компанією. «Та ми і без того завжди страхувалися, — говорить Янош Туроци. — Тепер і поготів будемо це робити. Минулого року страшний град побив наші врожаї. Такого 30 років не бачив. Збитків мали на понад €400 тис. Страхова компанія значну частину компенсувала. Не все, щоправда, бо, за умовами, 10% збитків ми брали на свою відповідальність».

На прощання Янош Туроци зізнався AgroPortal.ua, що у Європі і в Угорщині зокрема справді побоюються українських фермерів: «Перед тим як придбати суперсучасну техніку, я свої попередні, теж непогані, вживані машини продав саме в Україну. Але розумію, що невдовзі і ваші фермери зможуть купувати таку ж нову техніку. Тоді будемо серйозно конкурувати».


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Спілкування з Яношем Туроци відбулося під час поїздки до Угорщини з міжнародною насіннєвою компанією DuPont Pioneer

Новини

Показати все

Блоги