logo

Клуб агроефективності

Клуб агроефективності: інтенсифікація фермерства в дії Джерело фото: AgroPortal.ua

Клуб агроефективності: інтенсифікація фермерства в дії

Клуб агроефективності 22 травня 2018. 07:09 916

Ми звикли до того, що агрохолдинги завдяки інноваційності й обсягам більш ефективні, ніж середні та невеликі фермерські господарства. Проте з усіх правил є винятки. Показникам врожайності по окремим культурам ФГ «Ніка» можуть позаздрити навіть найбільші аграрні компанії.

Ще декілька років тому це фермерське господарство обробляло близько 400 га у Білопільському районі Сумської області. За два останні роки кількість землі зменшилася до 270 га. 

«Ми орендували 140 га державних земель запасу, з яких 50 га було виділено для створення фермерського господарства. Договір оренди закінчився у 2015 році, й нам його не продовжили. А в 2017 році Держгеокадастр відмовив у продовженні договору ще на 90 га. Не розумію такого підходу, адже цей рік ділянка взагалі ніким не обробляється. При цьому орендна плата в рік за 90 га складає 400 тис. грн. Це та сума, яку цього року місцевий бюджет не отримає», — розповідає керівник фермерського господарства «Ніка» Михайло Міщенко.

Незважаючи на втрату земель, у Михайла Івановича вистачає роботи, бо наразі господарює за двох. Він має власне сільськогосподарське підприємство і водночас займається фермерським, допоки дочка Тамара знаходиться у декретній відпустці. Загалом в обробітку має близько 1 тис. га.

Сам у полі — агроном, інженер і керівник

У сезон фермер з самого ранку вже на підприємстві, самостійно відпускає зі складів насіння, пальне, перевіряє налаштування техніки.

«Я в одному обличчі агроном, інженер, керівник. Сьогодні з найманих працівників маю бухгалтера і трактористів. Не наймаю більше людей не тому, що не хочу платити зарплати, а просто в селі важко знайти відповідального спеціаліста», — розповідає Михайло Міщенко.

Хоч оброблювані господарством землі розташовані компактно — на території однієї Товстянської сільської ради, віднедавна Миколаївської ОТГ, за день фермер пішки долає до 20 км.

За освітою Михайло Іванович інженер, отож з сільськогосподарською технікою він на «ти»: може трактор відремонтувати, сівалку налаштувати. А от агрономії, за його словами, життя навчило.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

До часів незалежності Михайло Міщенко 20 років працював головою колгоспу у селі Товстянка, де на той час в обробітку було 4,5 тис. га землі й утримувалося близько 3 тис. голів ВРХ. Тому базовий досвід управління, агрономії чоловік отримав саме там. Вже після розпаду колгоспу в 2002 році Михайло Іванович створив власне аграрне підприємство, а в 2006 році додалося ще й фермерське господарство.

Також він має дворічний досвід роботи у великому агрохолдингу, але каже, що працювати там не сподобалося, вирішив господарювати самостійно. «Не завжди великі компанії чесні з найманими працівниками. Як працюєш на себе, то хоча б розумієш, заради чого», — ділиться думками фермер.

Цариця полів вимагає підготовки

ФГ «Ніка» обробляє 270 га, з них цього року 80 га знаходиться під озимою пшеницею, по 60 га виділено під соняшник, кукурудзу і сою.

«У структурі посівів завжди присутній соняшник, оскільки це рентабельна культура. Щоправда, торік частину соняшнику вибив град, тож отримали вдвічі менший врожай, ніж планували. Через ці обставини вийшло, що в 2017 році найвищу рентабельність показала соя. Зараз перший рік сіємо кукурудзу, тож цього року робимо ставку на неї», — пояснює Михайло Міщенко.

Кукурудза не нова культура для Михайла Івановича, кілька років тому він вже пробував її вирощувати, але цього року вже готовий технологічно. Для вирощування, збирання і зберігання кукурудзи було придбано сушарку, жатку і комбайн.

«Якщо вирощувати кукурудзу і розраховувати на гарну ціну, то без сушарки не обійтися, — зазначає фермер. — Тож цьогоріч найбільш дороговартісним нашим придбанням є сушарка «Дунаївчанка» виробництва «Дунаєвецького ливарно-механічного заводу». Частина обладнання вже привезена, а решту довезуть, і вже в кінці травня розпочнеться монтаж. Потужність сушарки 130 т на добу при значній вологості кукурудзи».

Не проси дощу, а проси врожаю

Кукурудзу лише посіяли, а пшеницю озиму вже потрібно обробляти гербіцидом.

«Посіятись встигли вчасно, навіть в останні дні, коли сіяли кукурудзу, в ґрунті було достатньо вологи. Цього року весни майже не було, із зими ми відразу перейшли в літо, мали різке підвищення температури. Навіть взяти по сої: за звичних умов сходи з’являються на 11-12-й день, а цього року ми отримали сходи вже на 6-й день. А нам же потрібно встигнути внести препарати, і пшениця потребує обробітку. Терміни дуже стислі за таких кліматичних умов, і потрібно все встигнути», — переживає Михайло Іванович.

Фермер розраховує цьогоріч отримати не гірший врожай, ніж торік: по пшениці — не менше 7,3-7,5 т/га, сої — 3,6 т/га.

На полях ФГ «Ніка» вирощуються сорти пшениці озимої переважно української селекції. Насіннєвий матеріал фермер купує на Сумській державній сільськогосподарській дослідній станції. А от сою вибрав канадської селекції.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

«Я багато виписую аграрних журналів, читаю про нові технології в Інтернеті. Взагалі читати і постійно навчатися вважаю своїм хобі, завжди знаходжу для цього час, — розповідає Михайло Міщенко. — Торік я купував сорти сої канадської селекції, і ось в одному з журналів є результати випробування по різним регіонам, орієнтуюсь на ці показники. Першу інформацію я беру із журналів, аналізую, випробовую і роблю висновки».

Ефективність, перевірена роками

Якщо з насінням фермер постійно експериментує, то систему захисту рослин вже п’ять років використовує від UKRAVIT.

«Сьогодні багато виробників від різних компаній приїздять з пропозиціями, тому сільгоспвиробники мають змогу випробовувати на своїх полях чимало різних продуктів. Так, ми одного разу спробували препарати виробництва UKRAVIT, і вони відразу підійшли як за якістю, так і за ціною. Вже понад 5 років на полях по всіх культурах працюємо препаратами українського виробника».

Спочатку Михайло Міщенко працював препаратами UKRAVIT вибірково: використовували фунгіциди для захисту від хвороб на пшениці озимій та соняшнику. Але вже через рік ці культури почали обробляти лише «укравітовськими» ЗЗР та мікродобривами, а також додалася ще й соя.

«Загалом десь 85-90% потреби господарства в ЗЗР покриває продукція UKRAVIT. Ви не подумайте, що ми зациклені на одному виробнику. Час від часу ми проводимо досліди і експерименти з ЗЗР інших виробників, але лишаємося з UKRAVIT, — зазначає Михайло Міщенко. — Технологія захисту від українського виробника обходиться як мінімум на 30%, а часто і вдвічі дешевше за іноземні продукти. Економічно і ефективно вигіднішого варіанту не знайшли».

У господарстві на соняшнику і сої використовують ґрунтовий гербіцид для захисту широкого спектру сільськогосподарських культур від однорічних злакових та дводольних видів бур’янів «Тізер».

Роком раніше обробляли посіви гербіцидом «Хортус», але фермер помітив, що препарат не підходить для використання у дощові періоди, дуже вимивається і потім пригнічує рослини.

«Тізер» ми поєднуємо ще з одним гербіцидом від UKRAVIT — «Селефіт», який проявляє 5-7 тижнів захисної дії, — ділиться технологією фермер. — Коли з’являються сходи соняшнику/сої, і бачимо, що в посівах є злакові бур’яни, оброблюємо їх страховим гербіцидом «Квін Стар Макс».

По сої для захисту в господарстві працюють виключно препаратами UKRAVIT. За словами Михайло Міщенка, цього року на полях випробують новий препарат, розроблений виключно для сої, — двокомпонентний гербіцид «Флагман Екстра».

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

«Щоб підвищувати врожайність і збільшувати прибутки, потрібно постійно вдосконалювати технології, випробовувати нові препарати, експериментувати», — впевнений Михайло Міщенко.

Вміла готувати, та не вміла подавати

Так говорить Михайло Іванович про техніку вітчизняного виробництва, адже добре знайомий з її недоліками і перевагами. Щороку поїздка на найбільшу аграрну виставку закінчується придбанням в господарство нової одиниці техніки. Так, в минулому році, після літньої виставки «Агро», фермер придбав дві жатки для збирання соняшнику і сої вітчизняного виробництва та одну сівалку.

«Я подивився на виставці на техніку, дізнався ціни, порівняв. Соняшникова жатка іноземного виробництва коштує 35 тис. євро, а я взяв українську за 380 тис. грн, ще й до того держава повернула за програмою компенсації на вітчизняну техніку 20% її вартості. До речі, був приємно здивований, що ця програма справно працює, і повернення коштів відбувається без проблем», — розповідає Михайло Міщенко.

З жаткою для сої фермеру пощастило менше, вона не була адаптована виробником до роботи з комбайном Сlaas. Тож напередодні жнив Михайло Івановичу довелося тиждень витратити на налаштування жатки і додатково витратити ще 60 тис. грн.

Незважаючи на цей прикрий випадок, фермер і надалі залишається прибічником вітчизняного виробництва і завжди насамперед розглядає можливість придбання саме української техніки. При цьому вже чотири роки взагалі не користується кредитними коштами.  

Геополітика по-фермерськи

Михайло Міщенко любить подорожувати, побував вже в 10 країнах, найбільше його вразила Фінляндія. «Ця невеличка країна, де природні умови для життя і розвитку аграрного виробництва, порівняно з Україною, значно гірші, входить до 10-ки країн з найвищим рівнем життя в світі. Чому в нас так не можна?», — щиро дивується фермер. 

Він має своє бачення і щодо структурного розвитку агропромислового комплексу. В приклад наводить історію Аргентини, де активно працюють холдинги, і Бразилію, де зберегли фермерство. Каже, що Україну чекатиме такий же шлях, як і Аргентину з постійними фінансовими кризами, адже агрохолдинги займаються лише високомаржинальним виробництвом і орієнтуються на експорт, не враховуючи місцевих продовольчих потреб.

Щодо можливого відкриття ринку землі в Україні, то Михайло Міщенко радить не поспішати і зазначає, що країна законодавчо не готова до такого кроку.

 

Новини

Показати все

Блоги