logo

Інтерв'ю

Сільська медицина: до кого звертатися по допомогу та як освоять 4 млрд грн? Джерело фото: Українська правда. Життя

Сільська медицина: до кого звертатися по допомогу та як освоять 4 млрд грн?

Інтерв'ю 07 листопада 2018. 07:00 976

Як проходитиме медична реформа в селах, скільки там планують побудувати амбулаторій, яка роль сільських та селищних рад у цьому процесі — AgroPortal.ua запитав у заступника міністра охорони здоров'я України Павла Ковтонюка.

Заступник міністра охорони здоровя України Павло Ковтонюк
Заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк

У чому полягає суть медичної реформи для жителів сіл?

Павло Ковтонюк: Почну з того, що медична реформа, яка розпочалася в 2018 році, має на меті забезпечити всіх жителів України гарантованим пакетом медичних послуг. Тобто зробити так, щоб кожна людина, яка звернулася за медичною допомогою, отримала якісні медичні послуги. 

Почали ми з реформи на первинній ланці, у якій працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри.

Наша мета зробити так, щоб у кожної людини в країні був свій власний сімейний лікар, до якого вона може звернутися з будь-якими проблемами зі здоров’ям. Цього року 1 квітня ми запустили національну кампанію «Лікар для кожної сім’ї», і вже на середину осені кожен другий українець обрав лікаря. І немає значення, де мешкають люди: в місті або в невеликому селищі. Кожен отримав можливість обрати лікаря, якому довіряє своє здоров’я.

Але такий підхід виправданий для містян, а на селі можливості вибору лікаря обмежені. Чи не так?

Павло Ковтонюк: Коли ми тільки починали кампанію з вибору сімейних лікарів, багато хто говорив, що це спрацює лише у великих містах. На практиці все виявилось з точністю до навпаки. Маленькі міста і села стали лідерами реформи. А ось великі міста часто є аутсайдерами в цьому плані.

До прикладу, Балтський центр первинної медико-санітарної допомоги (Балтська об’єднана територіальна громада) має понад 70% декларацій з жителями громади, в тому числі і з сіл. Але громада Балти пішла ще далі — пацієнт, маючи направлення сімейного лікаря на додаткові обстеження у центральній районній лікарні, може безкоштовно доїхати до неї на громадському транспорті. Існує договір міської ради з перевізниками, за яким їм оплачують проїзд за талонами з місцевого бюджету. З’ясувалося, що коштів на це потрібно не так уже й багато. Це приклад того, що громади, які реально зацікавлені в розвитку медичної системи на своїй території, знаходять можливості робити її доступною для мешканців.

Ми часто чуємо, що в селах не вистачає лікарів. Тож яким чином відбудеться їх залучення на роботу в сільську місцевість?

Павло Ковтонюк: Як я вже сказав, місцева влада отримала від МОЗ інструменти, якими можна заохочувати сімейного лікаря до роботи в селі. По-перше, достатнє фінансування. Ті медичні заклади, що уклали договори з Національною службою здоров’я, отримали оплату за послуги до 2-х разів більше, ніж мали раніше. Відповідно лікарі, які підписали оптимальну кількість декларацій з пацієнтами, можуть отримувати зарплату на рівні 16-18 тис. грн. Це абсолютно реально. У нас вже є багато прикладів таких зарплат. Ось, наприклад, в Мукачівському центрі первинної медико-санітарної допомоги сімейний лікар, який підписав 1 450 декларацій, буде отримувати 17 тис. грн на руки. Раніше його зарплата була в районі 8 тис. грн.

Другий інструмент — це нормальні умови роботи, сучасні амбулаторії.

Для лікарів також важлива наявність свого житла. Розповім на реальному прикладі, як це працює. У Василькові, в Київській області, однією з головних проблем міської лікарні є відтік кадрів до столиці. Кращих спеціалістів переманюють київські приватні клініки. Щоб утримати фахівців, головний лікар спільно з районною владою планують забезпечити медпрацівників безкоштовним житлом. Завдяки коштам, отриманим в межах децентралізації, на базі старої будівлі лікарні буде створено 42 смарт-квартири, в яких зможуть жити молоді лікарі та їхні сім’ї. Такий крок вже допоміг залучити 12 нових лікарів-інтернів до роботи в містечку. Цей приклад дуже показовий, будь-яке містечко чи село може взяти його на озброєння.

Місцева влада може оголосити конкурс на посаду сімейного лікаря в своєму селищі. Забезпечити йому достойні умови праці та життя. А Національна служба здоров’я забезпечить такий рівень оплати за надані пацієнтам послуги, щоб цього вистачало на достойну оплату праці. У цьому немає нічого складного, просто потрібно скористатися досвідом, який вже отримали ті сільські громади, де медична реформа відбувається найбільш успішно. Ми тримаємо з усіма зв’язок, і вони налаштовані ділитися досвідом.

Тобто роль місцевої влади в реформуванні медицини на селі основна?   

Павло Ковтонюк: Саме так!

Поговоримо про стан амбулаторій у селах. Чи є кошти на їх реконструкцію або будівництво? 

Павло Ковтонюк: Ще минулого року в спеціальному фонді бюджету передбачалося 4 млрд грн на розвиток сільської медицини. А підуть вони на відновлення медичної інфраструктури в селах: будуть побудовані 512 нових амбулаторій.

Нові амбулаторії вже будуються?  

Павло Ковтонюк: Так, на середину осені вже йде будівництво 38 нових амбулаторій.

Як вирішується, в яких селах будувати нові амбулаторії? 

Павло Ковтонюк: Насправді це дуже правильне запитання, адже недостатньо просто виділити гроші на будівництво амбулаторій. Скажу навіть так — це абсолютно неефективний підхід. Міністерство охорони здоров’я спільно з Міністерством регіонального розвитку багато працювали і розробили дієвий план з відновлення медичної інфраструктури на селі. Вирішили спрямувати бюджет на будівництво нових амбулаторій, які відповідають сучасним нормам.

Також визначили критерії для планування спроможної мережі закладів первинної допомоги. Це затверджено спільним наказом МОЗ і Мінрегіонбуду. У травні 2018 року ми затвердили мережі закладів первинної допомоги в усіх областях. Одним із принципових рішень було те, що спроможний план мережі мав підписати голова ОДА. Ми це зробили для того, щоб мережа формувалась одразу на область і не було ситуацій, коли дві амбулаторії будувались поруч лише тому, що це різні райони або ОТГ (об’єднані територіальні громади).

Наказами Мінрегіонбуду України за погодження МОЗ України визначено перелік з 512 проектів сільських амбулаторій, що будуть побудовані у сільській місцевості всіх регіонів України. Загалом на це розподілено 2,7 млрд грн.

Закупівля якого обладнання найбільше потрібна для сільських амбулаторій?

Павло Ковтонюк: Я би не ділив у цьому питанні людей на сільських та міських жителів. Щоби заклади могли надавати якісну меддопомогу, усі вони мають бути обладнані відповідно до Табеля технічного оснащення. Ми його оновили та скоротили так, щоб він відповідав реальним потребам на «первинці», і лікар міг надати повний перелік послуг первинної медичної допомоги. Якщо медзаклад хоче укласти договір з Нацслужбою здоров’я та отримувати оплату за надання послуг первинної медичної допомоги, одна з вимог — мати відповідне оснащення.

Наприклад, сімейний лікар має апарат, який перевірить дно ока, може зробити швидкий тест на інсульт, зробити кардіограму, перевірити цукор в крові без додаткових аналізів, навіть може надати тест на вагітність. Тобто сімейний лікар може провести повний огляд, зробити базові аналізи, призначити лікування. І цим сімейні лікарі у місті і селі не мають відрізнятися. Адже і тариф за ведення пацієнтів однаковий і для міського лікаря, і для сільського.

Чи є можливості для приватного бізнесу в зазначеній реформі і в чому вони полягають?

Павло Ковтонюк: Медична реформа, зміна принципу фінансування медичних закладів дає доступ приватникам до бюджетних коштів. Як саме? Всі медичні заклади в Україні, незалежно від форми власності, можуть укласти договір з Нацслужбою здоров’я та щомісячно отримувати оплати від служби за надання послуг сімейними лікарями, терапевтами чи педіатрами за кожну людину, яка уклала декларацію з цими лікарями. Оплати здійснюються за тарифом на одного пацієнта. Тариф залежить від віку. Наприклад, за обслуговування маленьких дітей (0-5) НСЗУ платить 1480 грн на рік, а за людину старшу 65 років — 740 грн на рік. Такі тарифи цілком влаштовують приватні заклади — як лікаря-ФОП, так і невеличку приватну клініку або й велику мережу приватних медзакладів. Цифри говорять самі за себе — тільки за 4 місяці до реформи приєдналося 47 приватних клінік та 38 лікарів-ФОП. Упевнений, що така зацікавленість приватників збережеться й надалі.

А якщо говорити про жителів села, то для них яка користь від такого підходу?  

Павло Ковтонюк: МОЗ дає лікарю повну свободу, він може самостійно відкрити свою практику і у великому місті, і в невеликому містечку, і в селі. Я особисто нещодавно був у лікаря-ФОП у Христинівці Черкаської області. Христинівка — це маленьке містечко, до якого їздять лікуватися з ближніх сіл. І в цього лікаря вже є пацієнти із села. Він постійно з ними на телефонному зв’язку, і, якщо є така необхідність, вони їдуть до нього на прийом.

Гадаю, що з розгортанням реформи та при підтримці місцевої влади лікарі, які мріють про приватну практику, поїдуть у села.   

Якщо говорити про спеціалізовану амбулаторну медичну допомогу, то яким чином все ж буде забезпечена можливість людини швидко добратися з села до міста у випадку, якщо стало погано вночі?

Павло Ковтонюк: Якщо людині стало погано, вона повинна звернутися до свого сімейного лікаря. Не обов’язково їхати одразу до лікаря, можна отримати первинну консультацію по телефону. І вже якщо є потреба, прийти на прийом. Якщо це екстрений випадок, сімейний лікар має право викликати своєму пацієнту швидку.


Оксана Пирожок, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги