logo

Інтерв'ю

Розвиток освіти в аграрних коледжах. Перші експериментальні кроки в Україні

Розвиток освіти в аграрних коледжах. Перші експериментальні кроки в Україні

Інтерв'ю 06 червня 2018. 07:00 1196

Якісна аграрна освіта починається із професійних навчальних закладів – аграрних коледжів та технікумів. Такою є ключова думка двостороннього українсько-німецького проекту, націленого на поліпшення практичної складової освіти агроколеджів. Керівник проекту в Україні Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ розповів про заплановані кроки, мету та учасників проекту.

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ має за плечима багатий досвід роботи науковцем, викладав у аграрних університетах та був дорадником при сільськогосподарських регіональних камерах у Німеччині. З 1999 року працює у міжнародних проектах різної тривалості: від 1-2 місяців до кількох років, найдовший був три роки. Проекти стосувалися підготовки країн до вступу до ЄС, їх адаптації до ЄС-стандартів, роз’яснення політики дотацій сільгоспвиробників тощо.

Проект із аграрними професійними навчальними закладами «Україна: Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах» є 67-им проектом пана Гассенпфлюґа. До речі, нинішній проект — це не перший український досвід керівника, у 2002 році він брав участь у реалізації проекту з дорадництва у Полтаві, який працює тепер на приватній основі.

Останні 5 років німецького експерта запрошували в Україну також як доповідача щодо дуальної освіти. Отож його знання та контакти стали доречними у новому освітньому проекті.

Чому для співпраці було обрано рівень коледжів?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Професійна аграрна освіта є основою практичних знань майбутнього персоналу. За результатами опитувань українських студентів та за нашим аналізом, 2/3 випускників агроколеджів і технікумів не продовжують навчання у вишах, а йдуть працювати на виробництво. Через застаріння практичної бази навчальних закладів та переважання в навчальному процесі теоретичної частини знання випускників не відповідають актуальним вимогам сільськогосподарського виробництва. До того ж технології та умови виробництва динамічно змінюються, тож, відповідно, потрібна актуалізація навчальних планів. За результатами перемовин між Федеральним міністерством продовольства і сільського господарства Німеччини, Міністерства освіти і науки України та Міністерства аграрної політики України було запущено проект двостороннього співробітництва «Україна: Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах».

Які коледжі та спеціальності охоплює проект?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Проект працює із 4 навчальними закладами у різних регіонах України: Глухівським агротехнічним інститутом ім. С. А. Ковпака СНАУ (Сумська обл.), Іллінецьким державним аграрним коледжем (Вінницька обл.), Липковатівським аграрним коледжем (Харківська обл.) та Мирогощанським аграрним коледжем (Рівненська обл.) за 5 напрямами: «Рослинництво», «Сільськогосподарська техніка», «Тваринництво», «Ветеринарія», «Електротехніка». Щоправда, два з них не представлені окремими навчальними програмами у Німеччині, як-от: електротехніка та ветеринарія, зокрема остання є частиною загальної німецької ветеринарії, а не сільськогосподарської, та її вивчають лише у вищих навчальних закладах. Для них ми удосконалюємо навчальні плани та програми.

 Вересень 2017 року, представники проекту відвідують Глухівський агротехнічний інститут ім. С. А. Ковпака СНАУ

Який вигляд має схема реалізації проекту?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: У обраних коледжах наші експерти оцінюють актуальну ситуацію: навчальні плани, годинний обсяг, наскільки зваженими є співвідношення «теорія-практика», базу практики, потребу розширення практичних занять та інтегрування їх у навчальний процес.

Проект не має на меті перенесення німецького досвіду в Україну. Утім, у Німеччині багато позитивних складових професійної освіти, які відповідають умовам та ситуації на місці, а також постійно змінюються. Освітня система у Німеччині також екстремально змінилась за останні 40-50 років. Тому просто копіювання виключається. Ми маємо вивчити поточний стан навчальної системи коледжів, її сильні сторони і визначити, де ми можемо вбудувати окремі елементи, що посилять систему та які, перш за все, допоможуть студентам підвищити свій рівень на професійному ринку праці.

 Проект є двостороннім проектом між Україною та Німеччиною 

Якими є складові роботи проекту?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Це різні елементи. Одним із них є оновлення навчальних програм із посиленим інтегруванням практики у навчальний процес. Другим інструментом є навчання викладачів. Ми вивчаємо, у яких напрямах (до п’яти пріоритетних питань) існує потреба вдосконалення навчального процесу, і з них проводимо навчання. Також йдеться про навчання господарств, які будуть залучені до процесу як бази практик. Часто там працюють фахівці, але без досвіду викладання.

Чотири модельних коледжі проекту розташовані в різних регіонах. Наскільки у них відрізняється вихідна ситуація?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Обрані 4 коледжі належать до 10-15% кращих агроколеджів України. 

До того ж навчальні заклади дуже різні. Починаючи вже з оснащення. Коли один із коледжів має власну виробничу базу 5 тис. га та належне технічне оснащення, то він має інші умови для практики, ніж той, який має у розпорядженні тільки 200 чи 300 га. Але таке різноманіття та різні регіони якраз і були бажаними для проекту. Також не всі коледжі одночасно мають усі 5 проектних спеціальностей. Так ми можемо працювати із різними умовами та різними викладацькими колективами.

 Навчання викладачів як елемент співпраці

За який період заплановано реалізувати проект в Україні?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Перший етап роботи проекту запланований на термін 3 роки з опцією продовження на 1 рік. Тобто ми плануємо бути тут до червня 2020 року. Якщо проект матиме добрі результати, то можна припустити, що він буде подовженим.

Проект працює вже більше 6 місяців. Я можу сказати, що роботу вже сприйняли позитивно навчальні заклади, асоціації, НМЦ «Агроосвіта».

Хто є експертами проекту?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: За кожним із 5 напрямів закріплений галузевий експерт. Також ми маємо список із приблизно 50 фахівців, яких можемо залучати за потреби, з них одночасно тут можуть перебувати до 5-7 осіб. Ми намагаємося виявити та навчити в Україні так званих ключових експертів, які будуть тут потім передавати знання. Йдеться не лише про те, щоб ми навчили викладачів лише цих чотирьох коледжів, а результати проекту мають зрештою вплинути на поліпшення системи освіти всіх 107 аграрних коледжів та технікумів України. Ми не зможемо проводити курси з підвищення кваліфікації лише завдяки німецьким експертам. Отож ми повинні, з одного боку, навчити викладачів цих чотирьох коледжів, а з другого – визначити, хто зможе надалі після закінчення проекту проводити це навчання. Нині у процесі навчання 20 викладачів. Серед них будуть ті, хто далі буде готовий проводити ці навчання.

Скільки становить сума фінансування на реалізацію проекту?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Загальна сума дорівнює приблизно 3,5 млн євро. З них у цьому році заплановано направити в коледжі близько 220 тис. євро, приблизно стільки ж у наступному. На ці кошти ми не будемо купувати сільськогосподарську техніку чи обладнання. Приміром, торік ми інвестували 35 тис. євро для облаштування й ремонту приміщення для семінарів та кімнат для ночівлі експертів у Києві. У проектні витрати входить також оплата поточних витрат.  

З яких джерел надається фінансування?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Це двосторонній проект між Україною та Німеччиною, витрати на реалізацію якого несе німецька сторона. Фінансування виділяє Федеральна республіка Німеччина на основі рішення Федерального міністерства продовольства і сільського господарства.

 Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ, керівник проекту в Україні

Чи передбачена участь у проекті компаній-виробників засобів виробництва, техніки тощо?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Так, ми вже спілкувалися із багатьма іноземними компаніями, які зацікавлені проектом, як-от: John Deere, Horsch, Bayer тощо. Це компанії, які займають вагому частку ринку та мають власні технологічні бази в Україні. Також ми розглядаємо ці компанії як базу практики.

Якими є розбіжності між професійними освітніми системами у Німеччині та Україні?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: У базовій професійній освіті різниця полягає у співвідношенні практики і теорії. У Німеччині 3-4 дні на тиждень студент проводить у господарстві, де він отримує практичні навики, та 1 день — в навчальному закладі. Тобто основоположні знання він здобуває саме на виробництві. Система професійної освіти у Україні геть інша — тут за три навчальних роки виробнича практика становить 8 тижнів. До того ж більша частина цієї практики проходить у стінах навчального закладу. Подібною була ситуація у наших так званих нових федеральних землях (регіони колишньої НДР. — Ред.), але нині рівень уже вирівняно. Утім, у цих регіонах і досі меншою є частка студентів, схильних до проходження практики.

Чи готові сільгосппідприємства підключатися до проекту та надавати свою базу для практики?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Тут ситуація неоднозначна. З одного боку, майбутнім працівникам не вистачає практичних знань та можливості їх набувати, а з другого – господарства обережні у рішеннях долучатися до освітніх проектів. Тоді як у Німеччині фермерські господарства зав’язані на сільськогосподарській освіті та навіть беруть у цьому фінансову участь.

На жаль, цього рівня українські господарства ще не досягли. Але їм потрібний навчений та освічений персонал. Коли в окремих індивідуальних бесідах ми пояснюємо мету проекту та роль у ньому господарств, то вони починають йти нам назустріч. Ми вже маємо сільгосппідприємства, які готові брати студентів на 4-8 тижнів на практику, а не лише на 1 тиждень на допоміжні роботи в господарстві. До того ж таких агровиробників стає дедалі більше. Надалі ми маємо виявити та кваліфікувати там людей, які можуть передавати знання. З одного боку, це мають бути командні гравці, а з другого — ті, хто може пояснити весь менеджмент, як працює техніка та як із нею обходитися. Надалі потрібне розуміння сільгоспвиробників, що якісний персонал потребує відповідно високої оплати.

Чи не буде перепон з боку офіційних установ та викладачів щодо змін навчальних планів?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Офіційні установи з самого початку були залучені до проекту. Водночас, це тривалий і непростий процес і ми перебуваємо лише на його початку. У процесі інтегрування практичної частини у навчальний процес буде непросто, і тому важливим є навіть маленький крок.

Партнерські коледжі є вельми активними, до речі, тут працюють активні співробітники, але і вони мають певний страх невідомості щодо того, що послідує за змінами. Викладачі побоюються, що через збільшення частки практики зменшиться кількість навчальних годин викладання. Адже професія викладача в Україні не є високооплачуваною, часто оплата залежить від годин викладання, і ми також маємо врахувати ці особливості. Водночас часто викладачі агроколеджів самі не мають практичного досвіду, ба більше, навіть самі потребують практичного навчання. Тому ми їх переконуємо, що від реалізації проекту виграють усі, а не лише студенти. До того ж заняття, яке спирається на практичні приклади, навіть має інші структуру й методи викладання.

 Значну кількість практичних занять у нинішніх професійних навчальних закладах проводять у приміщеннях зі застарілою технікою

Чи передбачена проектом закордонна практика?

Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ: Так, цього року ми плануємо направити 20 студентів на навчально-виробничу практику в Німеччину на 6 місяців. Студенти поїдуть у фермерські господарства за обраним напрямом. Німецьку практику буде зараховано у навчальний процес в Україні. Практику та навчання буде поєднано відповідно до німецької моделі професійної освіти: 4 дні на тиждень на виробництві та 1 день — в навчальному закладі. Цьому передуватиме 1 тиждень ввідного навчання. До програми залучені організації та наукові установи, які мають у цьому досвід: «Дойла Нінбурґ», Німецький фермерський союз, АКІ.

 Щиро дякую за розмову.


Для довідки: мета проекту — посилення практичної орієнтації методів та змісту навчання в аграрних коледжах України і поліпшення практичних навичок випускників.

Організатор проекту з німецького боку: консорціум, до якого входить компанія «АДТ Проект ГмбХ (ADT)», Інститут економіки та довкілля «Нюртінґен-Ґайслінґен» (HfWU) та Товариство з управління проектами й процесами в аграрній економіці (РРМА).

Партнери та учасники проекту з українського боку: Державна установа «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта» і чотири аграрні навчальні заклади: Глухівський агротехнічний інститут ім. С. А. Ковпака СНАУ, Іллінецький державний аграрний коледж, Липковатівський аграрний коледж та Мирогощанський аграрний коледж.

Напрями роботи проекту: «Рослинництво», «Сільськогосподарська техніка», «Тваринництво», «Ветеринарія», «Електротехніка».

Політичні партнери: Федеральне міністерство продовольства і сільського господарства Німеччини (BMEL), Міністерство освіти і науки України, Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Керівник проекту в Україні: Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ.

Тривалість проекту: 3 роки з можливістю продовження на 1 рік. 


Ірина Корчагіна, Agroexpert (Україна) для AgroPortal.ua

Новини

Показати все

Блоги