logo

Ексклюзиви

Думка: В Україні відсутня технологія No-Till Джерело фото: AgroPortal.ua

Думка: В Україні відсутня технологія No-Till

Ексклюзиви 07 грудня 2018. 08:00 755

В Україні немає розуміння впровадження технології No-Till у сільському господарстві, оскільки при використанні No-Till важлива сама технологія, тому і прогресує деградація ґрунтів по всій країні.

Таку думку 6 грудня у Києві в ході круглого столу «No-Till: бути чи не бути?» висловив співвласник компанії «УкрАгроЦентр», яка впроваджує бережливе землеробство на українських полях, використовуючи аргентинський досвід, Олексій Луговий.

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), в Україні більше 20% сільськогосподарських земель, а це понад 6,5 млн га, деградовано або є непродуктивними. Бережливі способи обробки ґрунту відомі давно і сьогодні переживають технологічне відродження. Прикладом поліпшення врожайності через впровадження нових технологій став досвід Аргентини, де за останні 15 років подвоєно продуктивність рослинництва. На думку експертів, сприяли цьому досягнення в розвитку сільськогосподарських знарядь, застосування біотехнологій і технології прямого посіву No-Till.

«В Аргентині у 2000 році площа сільськогосподарських земель, на яких використовували технологію No-Till, складала 53%, у 2015 році площа по країні досягла відмітки 90%, на сьогодні це — 92-95%. Якщо говорити про урожайність, то з 1986-1987 рр. до 2016-2017 рр. вона збільшилася майже у 3 рази — з 50 млн т до 140 млн т відповідно», — констатував агроном-інженер, експерт з технології No-Till з Аргентини Карлос Альберто Сесар.

За його словами, технологія прямого висіву No-Till — складна технологія, що ставить на меті збереження вологи, підвищуючи рівень гумусу та оберігаючі врожай від ерозії та несприятливих погодних умов. Головною перевагою технології є економія пального та робочої сили, а також прогнозованість. 

«Для того щоб увійти у технологію, потрібно 3-5 років. Це не просто купити відповідну сіялку. Це і техніка висіву, і техніка догляду, і техніка інокуляції, це і використання хорошої генетики насіння», — поділився думками аргентинський фахівець. 

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький говорить, що в Україні в тих регіонах, де ґрунти чутливі до ерозії і де обмежена кількість опадів, варіантів окрім No-Till немає. «Впровадження No-Till — це гра в довгу, і тут важливий підхід самого агровиробника: інвестувати в технологію незважаючи ні на що. Інакше у посушливих регіонах у виробників з часом є ризик випасти з гри. Агровиробникам варто вже розпочати вивчення всіх потенційних переваг застосування цих технологій, оскільки такий підхід має знизити виробничу собівартість одиниці продукції завдяки підвищенню продуктивності та ефективності», — додає він.

В УКАБ, за словами Тараса Висоцького, бачать чіткий тренд зростання постійних витрат, таких як оподаткування, вартість оренди землі, оплата праці в багатьох із зазначених зон з підвищеним ризиком ведення землеробства. 

«Покращення виробничої ефективності буде єдиним можливим інструментом, який допоможе фермерам залишатись прибутковими й надалі розвивати свій бізнес. Оскільки перехід на системи No-Till та Strip-Till є досить довгим і може зайняти від 3 до 7 років — рекомендуємо аграріям вже починати їх випробовувати та отримувати певний досвід, щоб забезпечити сталий розвиток своїх підприємств не лише на декілька років, а на десятки років уперед», — поділився своїми думками гендиректор УКАБ.

«УкрАгроЦентр» має намір всіляко сприяти поширенню знань і впровадженню технологій No-Till в Україні. Компанія запускає ряд навчальних та просвітницьких семінарів. 

Сьогодні захід проходить у Києві, на черзі — Херсон та Полтава. Тут обмінюються досвідом аргентинські й українські агровиробники та вчені. Зокрема, практичними напрацюваннями щодо особливостей технології No-Till в контексті боротьби з деградацією ґрунтів. 

І це ще не все: у наступному році компанія залучає аргентинських агрономів для постійної роботи, консультацій і допомоги українським фермерам. Для цього вже створили Smart Agro Club.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги