Розмова з депутатом // «Зелені» тренди заполонюють світ — і Україні нікуди від цього не дітися

09 лютого 2017, 10:27 2476

Україна в липні минулого року стала однією із перших держав, хто ратифікував Паризьку угоду, спрямовану на посилення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Вчора ж у парламенті не набралося 226 голосів, щоб почати втілювати зміни в життя, — проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему «Роль України в глобальній проблемі змін клімату — виклики та нові можливості», зареєстрований під № 5528 від 12.12.2016, ледве отримав 203 голоси народних обранців.

Чому Рада не змогла зрушити з «мертвої точки» у кліматичному питанні, а також хто має допомогти Україні стати частиною світового «зеленого» тренду — AgroPortal.ua розпитав народного депутата, фахівця з енергетики та економіки зміни клімату Олексія Рябчина.

Источник фото: Олексій Рябчин // Facebook
Источник фото: Олексій Рябчин // Facebook

На вашу думку, чому законопроект № 5528 не знайшов підтримки в парламенті?

Олексій Рябчин: Причина одна — відсутність коаліції і погана дисципліна у Верховній Раді. Остання мала б налічувати стабільні 226 голосів для проходження законопроектів. Але ми бачимо, що в коаліції їх немає.

Сьогодні багато законопроектів підтримує лише 140-150 депутатів з коаліції. Ми не бачимо в залі фізично тих людей, які взяли на себе відповідальність за країну і демонструють лідерство.

Чому проведення парламентських слухань з питань зміни клімату настільки важливе для України?

Олексій Рябчин: Ми живемо в глобалізованій країні і нікуди не подінемось від світових трендів. У всіх передових економіках питання адаптації до кліматичних змін є такими, що вирішуються цілою когортою міністерств: енергетики, екології, інфраструктури, ЖКГ, сільського господарства… І ці питання для України вкрай актуальні. Якщо взяти до уваги агросектор, то ми повинні перелаштуватися у світлі кліматичних змін, щоб унеможливити подальшу деградацію ґрунтів, отримувати більші врожаї, вирощувати нові сорти рослин — і заробляти на цьому. Це називається економіка зміни клімату.

Я тільки-но повернувся із США, де вивчав «зелену» тематику. Навіть попри те, що адміністрація Трампа більше підтримує споживання викопного палива, на рівні штатів та окремих міст — Нью-Йорку, Філадельфії  та інших — думають над тим, як зробити їх більш зеленими, екологічними, комфортними для громадян. А це стимулює розвиток ІТ-сектору, екологічного автомобілебудування. Це речі, пов’язані з майбутнім. І саме це повинна була проговорити Верховна Рада — яким чином ми будемо розвиватися. Але у нас не знайшлось достатньо депутатів, які б за це проголосували.

Хто в Україні повинен втілювати «зелені» зміни в життя?

Олексій Рябчин: Сьогодні у нас цим займається тільки Міністерство екології, що не є правильним. Це міжгалузевий напрямок, і відповідний спеціаліст повинен бути присутнім у кожному міністерстві — так, як зараз у кожному міністерстві є особа, яка відповідальна за євроінтеграцію.

Наприклад, посадовці, які займаються енергоефективністю, також мають дбати про зміни клімату, приймати нові енергоощадні будівельні стандарти. Енергоефективність пов’язана з використанням викопного палива, що має пряме відношення до кліматичних змін, — ми спалюємо занадто багато газу, вугілля. І ці фахівці повинні спрямовувати політику у різних міністерствах і галузях на зниження викидів СО2.

Тому і Верховна Рада, і Адміністрація Президента, і міністерства мусять мати своїх міжгалузевих спеціалістів, які б займалися кліматичними питаннями.

Які країни мають стати прикладом для нашої держави у вирішенні проблем, пов’язаних зі змінами клімату?

Олексій Рябчин: На кого треба рівнятися — так це на скандинавські країни: Норвегію, Швецію, Данію. Вони багато уваги приділяють цьому питанню, й у них є дуже цікаві приклади реалізації різноманітних проектів. Також варто врахувати досвід Китаю, де зараз на державному рівні закривається безліч вугільних електростанцій. Вони стимулюють виробництво енергії з відновлювальних джерел, активно розвивають виробництво електромобілів.

Я б також дивився на досвід США, де на рівні штатів — наприклад, Нью-Йорк, Каліфорнія — є дуже дієві програми стимулювання споживання енергії сонця та вітру.

І ще варто звернути увагу на рівень міст — Барселони, Копенгагена, — які ставлять за мету за 10-20 років взагалі відмовитися від споживання викопного палива і стати більш «зеленими». Це тренд, який просто так не зупинити. Дуже хотілося б, щоб Україна була причетна до нього.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua