Клуб агроефективності: коли ціна на виноград падає — треба робити джем

25 вересня 2018, 06:28 3111

У виноградаря Олександра Перекупенка є своє чітке правило: як тільки ціна на його ягоди падає нижче 10 грн/кг, він робить з них запашний джем. Або чисто виноградний, або ще з додаванням малини. Так вирішує проблему зі збутом.

Підприємець дивується, чому інші сімейні господарства теж так не роблять, адже це вигідно.

Олександр із двома синами утримують ділянку з понад 3 тис. виноградних кущів в 15 кілометрах від Запоріжжя. Виноградарство — сімейна традиція, ягоди вирощували і тато, і дід Олександра. Перекупенко працював ковалем на заводі «Запоріжсталь», а тепер повністю зосередився на винограді.

Каже, поганих сортів не буває. Просто треба терпляче і поступово відбирати ті, які більш придатні саме до конкретного регіону і особливостей клімату. Визнає: погода змінюється, зими стали теплішими. Свій виноград господар не вкриває.

Залюбки приходить радитись із колегами та науковцями на щорічну виставку-конференцію «Золоте гроно України». Нинішнього року виставляв свою продукцію і на дегустацію, і на продаж. 

Звісно, більшість урожаю продає свіжим на ринок, часто продукцію забирають оптовики.

Професійним помічником у реалізації стає і син Станіслав, який вчиться у коледжі при Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій. Станіслав активно спілкується з відвідувачами ярмарку, розповідає про особливості родинного винограду. Але головне — він вже створив для свого господарства власний сайт vinogradnikzp.com і пробує налагодити інтернет-реалізацію.

Варити джем у сім’ї Перекупенків — це теж суто чоловіча справа. Консервацію почали робити з минулого року, коли різко відчули падіння цін. Діжки, преси, дрелі готують власноруч. Докуповують банки, кришки. Кажуть, що все обходиться в копійки.

До ягідного варива додають відсотків 10 цукру, щоби не було кислинки. «Решта деталей рецепту — сімейний секрет, — посміхаються по-змовницьки. — Головне — все натуральне!»

Більшість готової консервованої продукції оптом забирають вже знайомі з цими смаками споживачі. Поступово додаються й інтернет-користувачі.

Магазинним мережам фермери поки що не довіряють. «Ми не впевнені, що наші дорогоцінні баночки поставлять у гарному місці, а не десь на сонці, щоби зіпсувалися. Та й остерігаємося, що з поверненням грошей довго треба буде чекати. Надійніше продавати самим», — міркують виноградні підприємці.