Льодовиковий період, або Як ідуть справи з опаленням в аграрних вишах

01 лютого 2018, 06:58 7006

Опалювальний сезон — актуальна проблема для студентів, адже щороку чи не в кожному навчальному закладі країни скорочуються або ж зовсім відміняються заняття задля економії.

Цей рік не є винятком. Першими хвилю обурення на продовження зимових канікул підняли викладачі та студенти деяких одеських та київських вишів, адже навчання у них розпочнеться з 26 лютого. Подібна ситуація склалася й у Львові, зокрема у Львівському політехнічному університеті, де замість двотижневих запланованих канікул ті триватимуть майже два місяці, і студенти вишу розпочнуть навчання аж 4 березня 2018 року.

Але як щодо аграрних вишів, невже і вони переходять в режим «економії»?

За словами в.о. директора НМЦ «Агроосвіта» Тетяни Іщенко, практично всі аграрні заклади працюють в звичному режимі.

«Проблема із опаленням, дійсно, внесла свої корективи в навчальні графіки вишів, проте це не стосується аграрних закладів, адже більшість із них провели масштабну роботу з переходу на альтернативні джерела енергії», — говорить Тетяна Іщенко. 

Дійсно, приміщення навчальних корпусів та гуртожитків є старими і потребують капітального ремонту, утеплення та розумного використання в них електроенергії. У зв’язку з цим більшість аграрних закладів намагається впровадити ресурсозбереження.

Наприклад, у НУБіП України протягом останніх трьох років споживання енергоресурсів, води у фізичних вимірах зменшилося на 15-40%, а це у грошовому еквіваленті на 32% менше коштів, ніж у 2016-му.

«На наступний рік ставимо собі нове завдання — скоротити споживання додатково на 30%. І це можна зробити! Ми ще маємо резерви, наприклад, замінити електроосвітлення сучасними енергоощадними лампами, ефективно регулювати роботу автоматизованих теплопунктів, які, за винятком другого, встановлені в усіх навчальних корпусах, завершити утеплення всіх об’єктів та замінити вікна тощо», — повідомив на засіданні ректорату 12 січня перший проректор НУБіП України Ігор Ібатуллін.

У Миколаївському національному аграрному університеті діють чотири власні котельні. Керівництво закладу говорить, що  використання теплогенеруючих систем дає можливість університету створювати належні умови для проживання в гуртожитках та навчання в теплих приміщеннях корпусів, а також економити до 30% бюджетних коштів.

Подібний досвід перейняв Херсонський державний аграрний університет, де у 2016 році також була встановлена автономна котельня. Нині студенти цього вишу не мають проблем із перенесенням канікул, адже температура з жовтня місяця в корпусах становить 21-22 градуси.

У звичайному робочому режимі також навчаються студенти Сумського та Вінницького національних аграрних університетів, Таврійського державного агротехнологічного університету, Полтавської державної аграрної академії, Житомирського національного агроекологічного університету та інших.

Але, разом із тим, все ж, є декілька аграрних вишів, які відправили своїх студентів на «перезимування». Студенти Луганського національного аграрного університету та Подільського державного аграрно-технічного університету на канікулах до 28 лютого.

Місцева влада Харкова (адже саме туди, у зв’язку із бойовими діями, у 2015 році був перенесений ЛНАУ) переконана, що такий крок не змінить навчальний план, тому що виш перейшов на дистанційну форму навчання — студенти отримують завдання від викладачів та відправляють свої відповіді у електронному варіанті.

Студенти Подільського державного аграрно-технічного університету без великого захвату розповідають про так звані канікули.

«Цього року канікули у нас тривають практично два місяці. В цей період ми проходимо виробничу практику. Як нам повідомили, у весняно-літньому семестрі ми будемо навчатися ще й по суботах», — говорить студент ПДАТУ Сергій Дячук.

У Міносвіти ситуацію з розпуском студентів пояснюють тим, що це рішення, яке кожен навчальний заклад приймає самостійно.

«Є виші, які ще на початку року робили плани на 2017-2018 навчальний рік і перенесли позааудиторні заняття на зимовий період, а аудиторні — на весняний та літній без втрат для навчання», — повідомляє прес-служба МОН України.

Разом із тим, режим економії не може не відображатися на якості навчального процесу.

«Якщо деякі спеціальності не постраждають від переносу занять, то для аграрних спеціальностей це недопустимо. Якщо студент ветеринарного факультету ще зможе проходити практику взимку, то як агрономи? І ось тут виникає проблема», — розповідає Тетяна Іщенко. 

У свою чергу, заступник генерального директора УКАБ з питань співпраці з аграрними вузами і науковими установами Олена Ковтун стверджує, що аграрна освіта має стати провідною, а отже, економити ресурси при енергозабезпеченні не розумно. І зробити це можливо при тісній співпраці навчальних закладів і аграрних підприємств, а саме: не боятися вносити зміни в графіки навчального процесу та навчальних планах, погоджуючи їх з графіками виконання тих чи інших робіт на підприємствах. Це може бути вигідно як навчальним закладам, так і підприємствам. Найголовніше, щоб така практика була реальною.

Про це ж говорять і представники європейських вишів, адже для них скасування чи перенесення навчання через холод є недопустимим явищем.

Студентка університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф, що в Німеччині, Олеся Мороз розповідає, що через похолодання заняття ніколи не переносилися, й загалом практики дистанційного навчання як такої немає.

Така ж ситуація у вишах Польщі, Словаччини та Чехії, де всі студенти на початку року отримують навчальні плани, яких вони мають дотримуватися, а навчальні заклади, своєю чергою, повинні забезпечити оптимальні умови навчання.

Щодо студентів Америки та Канади, то вони мають право залишатися вдома лише через непогоду, коли випадає велика кількість снігу, який не встигають розчищати. Проте опалення в навчальних корпусах не вимикається.

В Орегонському університеті (США) студенти взагалі самостійно обирають час свого навчання, а університет працює весь рік.

В Кембриджському університеті в аудиторіях часто буває холодно, в деяких з них протяги та не встановлено склопакети, проте ні викладачі, ні студенти не піднімають бунт, напевно, звикли до холодної англійської погоди.

Ось так з року в рік постає питання про опалення у вишах і розгорається скандал. Та чи зможуть вирішити це питання МОН та навчальні заклади? Про це ми дізнаємося лише у наступному році!


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua