logo

Эксклюзивы

От игрушек до садовой мебели: что в Украине делают из отходов агросектора

От игрушек до садовой мебели: что в Украине делают из отходов агросектора

Эксклюзивы 15 ноября 2020. 09:13 1333

Отечественные ученые разработали уникальную методику переработки сельскохозяйственных отходов при участии грибного мицелия, что позволяет создавать экологические бытовые вещи. Стоимость таких предметов в десятки раз выше, чем затраты на их производство.

* Текст подається мовою оригіналу

Про це AgroPortal.ua розповіли науковці з кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Херсонського державного аграрно-економічного університету (ХДАЕУ).

Ігор Чернишов та Максим Левченко
Ігор Чернишов та Максим Левченко

Суть розробленої технології полягає у тому, що сільськогосподарські відходи в спеціально створених умовах зарощують грибним міцелієм гливи. В результаті можна отримати ексклюзивні побутові речі, такі як меблі, іграшки, вазони тощо. Наразі ці предмети є екологічними, гіпоалергенними, підпадають під товари крафтового виробництва, після споживання легко утилізуются. Виробництво побутових речей за цією технологією є безвідходним. «Грибні» речі можуть бути цікавими для екологічно орієнтованих людей, націлених на сталий розвиток та виробництво.

«Розробкою унікальної технології виготовлення побутових речей за допомогою грибного міцелію та відходів з колегами займаємось з 2018 року. За своєю структурою солом'яні брикети з міцелієм чимось схожі на пінопласт. Першим створеним нами предметом була ваза. Фактично вона складається із соломи, обплетеної грибним міцелієм», — говорить кандидат сільськогосподарських наук, доцент ХДАЕУ Максим Левченко.

За його словами, технологія дозволяє використовувати сировину як рослинного, так і тваринного походження. В якості рослинних волокнистих матеріалів науковці застосували солому озимих культур, зокрема пшениці.

«Але також можна брати солому рису, проса, ячменю та будь-який інший вид сировини, що містить лігнін та целюлозу. Можна використати лушпиння соняшнику, бавовника тощо. Загалом в хід йде та сировина, яка зазвичай залишається на полях як відходи виробництва. З відходів тваринництва можна додавати пір'я та залишки відходів переробки шкіри», — розповідає кандидат сільськогосподарських наук, доцент ХДАЕУ Геннадій Каращук.

Каращук Геннадій Васильович, Чернишов Ігор В’ячеславович та Левченко Максим Валерійович
Геннадій Каращук, Ігор Чернишов та Максим Левченко

«Загалом з 1 кг вологовмісних відходів можна отримати 1 кг вологовмісних речей. Якщо ми беремо 1 кг соломи вологістю 15%, то після її обробки міцелієм ми отримуємо предмет вагою близько 950 г тієї ж вологості. Після підсушування, звісно, він стане трохи легшим», — розповідає кандидат сільськогосподарських наук Ігор Чернишов.

Сільськогосподарські відходи з міцелієм гливи
Сільськогосподарські відходи з міцелієм гливи

«Поки ми ще не продавали виготовлені нами предмети з грибного міцелію. Однак ми знаємо, що в Європі та Америці ціна за аналогічні речі в залежності від розміру та складності стартує від €300 за одиницю товару», — говорить Максим Левченко.

Натомість, за словами вчених, щоб створити одну таку вазу, потрібно розхідних матеріалів на суму не більше 50 грн. Вартість матриці для виготовлення «грибних» речей, залежно від їхніх розмірів та складності, може сягати до 50 тис. грн.  Однак матриці — це фактично одноразові капіталовкладення, оскільки їх можна використовувати досить тривалий час — більше 10-ти років. Зважаючи на це, масштабування таких товарів може бути досить прибутковим.

«Проте, тут варто зважати на ексклюзивність виробу. Чим більшим буде тираж — тим меншою буде роздрібна вартість. У цьому випадку речі швидко перейдуть із категорії крафтової продукції в категорію масового виробництва», — пояснив Ігор Чернишов.

За словами науковців, подібні технології використовують виробники з Америки та Євросоюзу. В Україні ж досі ніхто цим не займався.


Для довідки: на розроблену науковцями технологію отримано патент на корисну модель «Спосіб утилізації відходів сільськогосподарського виробництва» №138577, Бюл. №23 від 10.12.2019. Автори патенту: Геннадій Каращук, Максим Левченко, Ігор Чернишов.


Анастасія Кирієнко, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги